Прикрий провал і розчарування: Названо два британських авто, які не вразили ні власників, ні спеціалістів

Великобританія славиться своєю інженерною майстерністю, при цьому багато британських авто мають високу репутацію, і іноді слугують еталоном та зразком для інших виробників, передають Патріоти України.

Проте, не всі автомобілі, що випускаються у цій країні, виправдовують репутацію машин, на яких залюбки їздить Джеймс Бонд чи члени королівської сім'ї.

Так, видання Avtosota вивчило матеріали, які з'являються у спеціалізованих ЗМІ, відгуки з Мережі та статистку продажів, і назвало дві моделі, які не виправдали сподівань покупців цих англійських авто.

Rover CityRover

Цей компактний автомобіль, розроблений у співпраці між Rover та індійським автовиробником Tata Motors, з’явився на ринках у 2003 році. Однак, незважаючи на початковий оптимізм, не вразив ані критиків, ані власників.

Однією з головних пасток CityRover була низька якість збірки. Ця компактна модель завдовжки 382 сантиметри, оснащена 1,4-літровим двигуном потужністю близько 84 кінських сил, виявилася недостатньо міцною з точки зору довговічності. Також власники скаржилися на постійне деренчання, погане оздоблення салону та легко зношуваний інтер’єр.

Статистика продажів відображала загальне незадоволення, а мізерні показники продажів врешті-решт призвели до зняття авто з виробництва у 2005 році.

Morris Marina

Седан був представлений компанією British Leyland у 1971 році як середньорозмірний сімейний автомобіль. Проте модель довжиною близько 426 сантиметрів страждала від низької якості збірки та проблем з надійністю.

Оснащена двигунами об’ємом від 1,3 до 1,8 літра, Marina мала скромні для свого часу показники потужності, але різноманітні механічні недоліки затьмарювали будь-які потенційні можливості. Прискорення було середнім, близько 15 секунд, щоб досягти 100 км/год, що було недостатньо для автомобіля такого класу.

Паливна ефективність також викликала занепокоєння: середня витрата палива становила 9−10 літрів на 100 кілометрів, що робило його відносно неефективним для своєї епохи. А ще власники нарікали на часті поломки, корозію та погану структурну цілісність, зрештою, затаврувавши Morris Marina як транспортний засіб, якого слід уникати.Великобританія славиться своєю інженерною майстерністю, при цьому багато британських авто мають високу репутацію, і іноді слугують еталоном та зразком для інших виробників.

Проте, не всі автомобілі, що випускаються у цій країні, виправдовують репутацію машин, на яких залюбки їздить Джеймс Бонд чи члени королівської сім'ї.

Так, видання Avtosota вивчило матеріали, які з'являються у спеціалізованих ЗМІ, відгуки з Мережі та статистку продажів, і назвало дві моделі, які не виправдали сподівань покупців цих англійських авто.

Rover CityRover

Цей компактний автомобіль, розроблений у співпраці між Rover та індійським автовиробником Tata Motors, з’явився на ринках у 2003 році. Однак, незважаючи на початковий оптимізм, не вразив ані критиків, ані власників.

Однією з головних пасток CityRover була низька якість збірки. Ця компактна модель завдовжки 382 сантиметри, оснащена 1,4-літровим двигуном потужністю близько 84 кінських сил, виявилася недостатньо міцною з точки зору довговічності. Також власники скаржилися на постійне деренчання, погане оздоблення салону та легко зношуваний інтер’єр.

Статистика продажів відображала загальне незадоволення, а мізерні показники продажів врешті-решт призвели до зняття авто з виробництва у 2005 році.

Morris Marina

Седан був представлений компанією British Leyland у 1971 році як середньорозмірний сімейний автомобіль. Проте модель довжиною близько 426 сантиметрів страждала від низької якості збірки та проблем з надійністю.

Оснащена двигунами об’ємом від 1,3 до 1,8 літра, Marina мала скромні для свого часу показники потужності, але різноманітні механічні недоліки затьмарювали будь-які потенційні можливості. Прискорення було середнім, близько 15 секунд, щоб досягти 100 км/год, що було недостатньо для автомобіля такого класу.

Паливна ефективність також викликала занепокоєння: середня витрата палива становила 9−10 літрів на 100 кілометрів, що робило його відносно неефективним для своєї епохи. А ще власники нарікали на часті поломки, корозію та погану структурну цілісність, зрештою, затаврувавши Morris Marina як транспортний засіб, якого слід уникати.