
За його словами, приземлення з одним вимкненим двигуном – "штатна ситуація, яка відпрацьовується з кожним пілотом". "Усе залежить від обставин. Залежить, на який висоті це відбулося: одна справа, якщо це відбулося на великій висоті, коли запас часу є, коли можна поставити по потоку лопасті несучого гвинта, бо інакше вони будуть створювати дуже великий опір повітрю і буде літак дуже сильно розвертати в ліву сторону, якщо відмовив лівий двигун. А якщо це відбулося на малій висоті, під час приземлення, то це вже дуже складна ситуація. Тут і крен можливий, і можна черкнути кінчиком крила об землю, і взагалі літак може розвернути перед самою злітною смугою", – аналізує те, що трапилося, Романенко.
Під час приземлення у літака немає запасу швидкості, пояснив він. "На великій висоті працюючий двигун переходить на більшу потужність і можна продовжувати політ, навіть не знижуючи висоти. А от при приземленні тяга мінімальна. А реактивні двигуни дуже поступово реагують, це не поршневі двигуни, як у машині – натиснув педаль, і він заревів. Реактивні двигуни (а тут турбо-гвинтовий – теж реактивний), у них час реакції значно більший на подачу газу", – сказав експерт.
У лісах під Змієвом на Харківщині прихована унікальна іоносферна станція — одна з найбільших наукових установок, створених у радянські часи. Десятиліттями вона слідкувала за процесами у верхніх шарах атмосфери, допомагаючи вченим зрозуміти, як космос в...
Верховний Суд поставив під серйозний сумнів доведеність умислу у справі про носіння кастета, який обвинувачений придбав як сувенірний брелок. Касаційний кримінальний суд визнав, що попередні судові інстанції підійшли до оцінки обставин формально, та на...