
За його словами, приземлення з одним вимкненим двигуном – "штатна ситуація, яка відпрацьовується з кожним пілотом". "Усе залежить від обставин. Залежить, на який висоті це відбулося: одна справа, якщо це відбулося на великій висоті, коли запас часу є, коли можна поставити по потоку лопасті несучого гвинта, бо інакше вони будуть створювати дуже великий опір повітрю і буде літак дуже сильно розвертати в ліву сторону, якщо відмовив лівий двигун. А якщо це відбулося на малій висоті, під час приземлення, то це вже дуже складна ситуація. Тут і крен можливий, і можна черкнути кінчиком крила об землю, і взагалі літак може розвернути перед самою злітною смугою", – аналізує те, що трапилося, Романенко.
Під час приземлення у літака немає запасу швидкості, пояснив він. "На великій висоті працюючий двигун переходить на більшу потужність і можна продовжувати політ, навіть не знижуючи висоти. А от при приземленні тяга мінімальна. А реактивні двигуни дуже поступово реагують, це не поршневі двигуни, як у машині – натиснув педаль, і він заревів. Реактивні двигуни (а тут турбо-гвинтовий – теж реактивний), у них час реакції значно більший на подачу газу", – сказав експерт.
В Одесі завершилася багаторічна судова справа щодо колишнього асистента кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету, якого обвинувачували в отриманні грошей від студентів за позитивні оцінки. Провадження тривало близько 13 років, однак...
Міністерство оборони України нагадало про кримінальну відповідальність за перешкоджання законній діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За такі дії передбачено від п’яти до восьми років позбавлення волі, а якщо вони п...