Рептилоїди, масони та інші: Психологи з'ясували, чому люди вірять у теорії змови та заперечують здоровий глузд

Люди, які схильні вірити у конспірологічні теорії про рептилоїдів чи масонів, які правлять світом, насправді не мають жодних психічних розладів. Віра в такі зазвичай абсурдні ідеї зумовлена певними особистісними рисами та соціальними мотивами. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Psychological Bulletin, передають Патріоти України.

Як встановили дослідники, люди схильні до параної, ті, хто радше слухатиме власну інтуїції, а ніж наукові аргументми, а також ті, хто ставлять себе вище за інших – основні фанати теорій змов.

"Теоретики змови не завжди є простодушними, психічно нездоровими людьми – саме такий портрет зазвичай малюється в масовій культурі", – пояснила провідна авторка дослідження, докторанта клінічної психології Університету Еморі (США) Шона Боуз.

Натомість, за її словами, багато людей звертаються до теорій змов, аби задовольнити "приховані внутрішні потреби і віднайти сенс у стражданнях чи погіршенні стану здоров'я".

Боуз додала, що раніше дослідження щодо того, чому люди схильні вірити в теорії змов здебільшого розглядали окремо особистість людини та її мотивацію, тому у новому дослідженні, вони із колегами вирішили поєднати ці фактори.

Для цього автори нової роботи проаналізували дані 170 досліджень, в яких взяли участь понад 158 000 осіб, переважно зі Сполучених Штатів, Великої Британії та Польщі. Як зазначає SciTechDaily, вони зосередилися на дослідженнях, які вимірювали мотивацію або особистісні риси учасників, пов'язані з конспірологічним мисленням.

Проаналізувавши дані, вчені дійшли висновку, що вірити у теорії змов людей змушує потреба розуміти та відчувати себе в безпеці в своєму середовищі. Також для таких людей є важливим відчуття того, що спільнота, з якою вони себе ідентифікують, є вищою за інших.

При цьому у конспірологів немає бажання контролювати реальність, хоча теорії змов дуже часто мають на меті розкрити таємну правду про світ і нібито увести людину о коло обраних, які знають те, що недоступно більшості.

Натомість вдалося встановити, що соціальні відносини виступають певним мотиватором до того, аби заглиблюватися в конспірологію. Мова про те, що люди, які відчували соціальні загрози, були більш схильні вірити в конспірологічні теорії щодо конкретних подій, таких як теракти 11 вересня 2001 року, а не в абстрактну теорію про те, що уряд має зловісні плани щодо своїх громадян.

Дослідники також виявили, що люди з певними особистісними рисами,зокрема ті, хто почувається чужими в суспільстві і мають високий рівень параної, більш схильні вірити в теорії змови.

Ті, хто твердо вірив у теорії змови, також були більш схильні до невпевненості, емоційної нестабільності, імпульсивності, підозрілості, замкнутості, маніпулятивності, егоцентризму та ексцентричності.

Боуз зазначила, що майбутні дослідження повинні проводитися з усвідомленням того, що конспірологічне мислення є складним, і що існують важливі та різноманітні змінні, які слід вивчити у взаємозв'язку між конспірологічним мисленням, мотивацією та особистістю, щоб зрозуміти загальну психологію, яка стоїть за конспірологічними ідеями.