В українській мові є крилатий вислів "дідька лисого", значення якого відоме далеко не всім.
Ця фраза, згідно зі словником, має дуже просте значення - "ніколи, нізащо". Історія ж фразеологізму дуже цікава, її мовознавець Олександр Авраменко розповів в ефірі програми "Сніданок з 1+1".
Історія фразеологізму "дідька лисого" сягає сивої давнини. В синонімічному ряду з цим виразом чудово уживається більш звичне: "чорта лисого". Іменники в цих двох випадках практично тотожні за значенням.
За біблійними апокрефічними переказами, колись ангели, які хотіли порівнятися з богом, були покарані - їх скинули з небес на Землю, і ті, що впали у ліс, стали лісовиками, які потрапили у воду - водяниками, а у житло людей - домовиками. Авраменко підкреслив, що "дідьків" у народі вважали лисими.
Причому їх статус між добром і злом в народних віруваннях сукупно однозначної трактовки не має.
"Дідьки" - це міфічні істоти, добрі або злі духи", - каже Авраменко. В негативному випадку - служителі пекла, демони.
"Отож, коли чуємо вислів, "дідька лисого", - знайте, то відгомін народної фантазії наших далеких пращурів, ось і все… у нашій мові багато фразеологізмів з "дідьком", і здебільшого вони марковані як лайливі і навіть вульгарні…", - зазначив мовознавець.
Варто зазначити, що на відміну від народних забобонів Церква однозначно всіх грішних ангелів, як богоборців, відносить до сил зла. І закликає не шукати в них добра, щоб не впасти у спокусу.
Упродовж століть розповіді про багате місто, яке поглинула аравійська пустеля, зачаровували мандрівників та істориків. У 1990-х роках супутникові технології допомогли археологам виявити стародавнє поселення в Омані, що відродило легенду про Убар, відом...
Працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не мають загального права примусово забирати мобільні телефони й особисті речі цивільних громадян. Сам факт перебування людини в ТЦК або посилання на режимний статус установи не є...
