Росіяни під Києвом розстріляли сім'ю. Батьків убили, старшу доньку забрали із собою - її доля досі невідома

6 квітня в Умані поховали Ганну та Дениса Яцюків. Подружжя було розстріляно на дорозі, коли намагалося виїхати із Северинівки під Києвом в Умань до батьків, передають Патріоти України.

Вижили лише їхні дві доньки – старша 15-річна Аріна та 9-річна Лєра. Проте російські загарбники, які відкрили вогонь по мирних жителях, забрали дівчаток. Молодшу вони просто висадили в незнайомому селі, а старшу поранену забрали із собою. Вже понад місяць доля дитини невідома.

У перший день війни Ганна та Денис Яцюки вирішили покинути Київ і з двома доньками перебратися на дачу в Северинівку. Вони швидко зібралися та поїхали.

"Ми телефонували Денису 1 березня. Він казав, що нікуди із Северинівки вони їхати не збираються. Там росіян не було, правда, було чути стрілянину в районі Мотижина та інших сіл. Щось літало над головою, але жити можна було. На другий день з ними зник зв'язок, і більше ми їх не чули", – розповідає брат Дениса Володимир, який мешкає в Польщі

Пізніше стало відомо, що 3 березня сім'я вирішила залишити дачу та виїхати до Умані. Володимир про їхні плани нічого не знав. "Може, це було якесь спонтанне рішення, ми не знаємо. Чому вони поїхали не разом із колоною, яка рухалася звідти? Я знаю, що батьки теж були там, і вони виїхали з колоною, з ними все гаразд", – розповідає Володимир

Сім'я їхала двома машинами. В одній була Ганна з молодшою донькою Лєрою, в іншій – Денис зі старшою Аріною. Коли вони виїхали на трасу в районі села Мотижин, обидва автомобілі обстріляли росіяни.

Маму та тата дівчаток убили. Потім до автомобілів під'їхали росіяни та забрали дітей. "Молодшу вони просто висадили в селі Копилів, буквально у першій хаті. А ось Аріну, яка була поранена у стегно, забрали з собою, і нічого ми про неї не знаємо. Ми дуже сподіваємося відшукати її", – каже Володимир. Волонтерка Олена Вінницька під час поїздки до села Копилів відшукала Лєру. Дівчинка розповіла їй, як загинули тато і мама.

За словами дівчинки, тато 3 березня сказав, що вони поїдуть до бабусі з дідусем в Умань. Лєра сиділа в машині з мамою, Аріна – із татом. З ними ще їхали хрещені, собака та два коти. Батьки пояснили дівчаткам, що якщо почнеться стрілянина, вони мають нахилитися.

"Ми виїхали на дорогу, а по нас почали стріляти. Мама кричала, я хотіла подивитися, що там, а потім ми зупинилися. Я покликала маму, але вона сиділа, і в неї була кров. Я взяла її телефон, щоб викликати швидку, але там був пароль. Я попросила маму ввести пароль, вона почала бліднути і ось так пальцем...ввела пароль. Я не змогла зателефонувати і пішла дорогою шукати допомогу. Там танки їздили, я сховалась. Я ходила в різні боки години три-чотири, потім побачила татову машину, подивилася на тата, а він такий сидить, і око в нього вже таке було (прикрила око рукою). Там Аріна сиділа, вона каже, що нога прострелена ось тут. Я дивлюся, а там пухир страшний. А потім під'їхали танки і нас забрали", – передає розповідь дівчинки волонтерка.

Рідні сподіваються, що старшу Аріну окупанти також десь висадили. І просять усіх, хто щось знає чи бачив дівчинку, повідомити близьким. А молодшу сестру рідні у п'ятницю вже мали забрати додому.