Розгадано таємницю "каменів тамплієрів" Золочівського замку (відео)

Один із загадкових написів на каменях, що десятиліттями експонуються на подвір’ї Золочівського замку, вдалося розшифрувати. Виявилося, що він пов’язаний не з тамплієрами, як припускали прихильники легенд, а, ймовірно, з пам’яттю про померлу дитину. У розгадці допоміг штучний інтелект. Про результати дослідження повідомив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возняк, передають Патріоти України.

На подвір’ї Золочівського замку вже багато років можна побачити два камені з незвичними різьбленими написами. На одному з них збережені лише початкові літери слів, тоді як решта букв замінена крапками.

Через незрозумілий напис навколо каменів виникло чимало припущень. Зокрема, їх пов’язували з Орденом тамплієрів. Однак така версія не узгоджувалася з історичною хронологією: орден припинив існування ще на початку XIV століття, тоді як самі камені, ймовірно, походять із значно пізнішої доби.

За припущенням дослідників, вони могли бути створені у XIX столітті, в епоху романтизму, коли в парках та маєтках було поширеним встановлення символічних поховань, пам’ятних знаків та облаштування таємничих гротів.

Прорив у дослідженні стався після того, як до Тараса Возняка звернувся Артур Ратинський (Artur Ratyński).

Він встановив, що напис на камені є не шифром, а своєрідним скороченим записом: висічена перша літера кожного слова, а кількість крапок після неї відповідає кількості пропущених літер.

Розшифрований текст виявився уривком із «Трену XII» польського поета XVI ст. Яна Кохановського:

«Колосе мій єдиний,
ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години
не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю;
та разом із тобою ховаю й надію».
Знайти няню
польською мовою: «Kłosie mój jedyny, Jeszcześ mi się był nie stał, a ja twej godziny Nie czekając, znowu cię w smutną ziemię sieję: Ale pospołu z tobą grzebię i nadzieję;».