Ритуальне жертвоприношення: У Швеції знайшли містичне поховання собаки з кинджалом доби неоліту (фото)

У Швеції археологи виявили 5000-річний скелет собаки, похований разом із кістяним кинджалом. Знахідку зробили під час будівництва нової високошвидкісної залізниці. Дослідники вважають, що поховання має ритуальний характер і пов’язане з людьми кам’яної доби, передає LiveScience, передають Патріоти України.

Археологи знайшли добре збережений скелет собаки та кістяний кинджал на дні болота в селі Герстаберг, приблизно за 35 кілометрів на південний захід від Стокгольма. За оцінками фахівців, знахідкам близько 5000 років. Про відкриття повідомили археологи шведської організації Arkeologerna у пресрелізі та дописі в блозі.

У період кам’яної доби ця територія була не болотом, а озером, де люди займалися рибальством. На дні археологи зафіксували дерев’яні палі, залишки пірса, конструкцію з переплетених вербових гілок і плетений рибальський кошик. Скелет собаки, знайдений поряд із кинджалом, став несподіванкою для дослідників.

“Знайти неушкодженого собаку цього періоду дуже незвично, але той факт, що його також поховали разом із кістяним кинджалом, майже унікальний”, — сказав керівник проєкту Arkeologerna Лінус Хагберг.

За словами археологів, собака був великим і потужним самцем віком від трьох до шести років та зростом близько 52 сантиметрів. Його, ймовірно, помістили в шкіряний мішок із камінням і навмисно опустили на глибину приблизно 1,5 метра. “Відомо, що собак використовували в ритуальних діях у цей період”, — додав Хагберг.

Поруч зі скелетом лежав 25-сантиметровий кинджал, виготовлений з кістки лося або оленя. У Arkeologerna наголошують, що кинджали такого типу в кам’яну добу вважалися символічно значущими предметами й часто трапляються у вологих та болотистих місцях.

Дослідники вважають, що собаку та кинджал занурили під воду одночасно. Це свідчить про певний ритуал, здійснений людьми, які мешкали й рибалили тут близько п’яти тисяч років тому.Розкопки проводилися в складних умовах водонасичених торф’яних шарів паралельно з будівельними роботами. Наразі триває консервація знахідок, після чого опублікують детальний науковий звіт. Надалі заплановані радіовуглецевий аналіз, ізотопні дослідження та аналіз ДНК.

“Ми зможемо побачити, коли жила собака, її вік і що вона їла. Історія життя собаки може розповісти нам більше про те, як жили та харчувалися люди, яким вона належала”, – підсумував Хагберг.