"Саме він запропонував засипати реактор хімічною сумішшю і наполіг на евакуації міста": Як академік Легасов розплатився за правду про катастрофу на ЧАЕС

Саме Легасов зачитав відверту доповідь про катастрофу на конференції експертів МАГАТЕ у Відні, чим вберіг СРСР від багатомільйонних позовів з боку Європи, яка також постраждала від радіоактивної хмари. Проте в подяку Легасов отримав заздрість колег і несхвалення вищого керівництва, якому не до смаку припала правда про ЧАЕС, передають Патріоти України з посиланням на іноземні ЗМІ.

Участь Легасова у ліквідації аварії на ЧАЕС

Легасов був включений в урядову комісію, спрямовану в Чорнобиль після того, як з Чорнобильської атомної електростанції в профільні інститути надійшов зашифрований сигнал про ситуацію з ядерною, пожежною і вибуховою небезпекою. Він безстрашно і самовіддано досліджував місце аварії: підлітав на вертольоті до 4-го блоку, з якого йшло світіння, і впритик на БТР під’їжджав до завалів, щоб зробити потрібні виміри.

Завдяки зусиллям Легасова вдалося встановити, що показання датчиків нейтронів про тривалу ядерну реакцію недостовірні, оскільки вони реагували на найпотужніше гамма-випромінювання. Насправді котел «мовчав», реакція зупинилася, але йшло горіння реакторного графіту, якого там було цілих 2 тис. 500 тонн. Для запобігання подальшого розігріву залишків реактора і зменшення викиду радіації в атмосферу, Легасов запропонував закидати зону реактора сумішшю з боровмісних речовин, свинцю і доломітової глини.

Вертольоти скинули на реактор понад 5 тис. тонн всіляких матеріалів. Академік особисто стежив за цим, перебуваючи на борту гелікоптера. Над реактором він літав по 5-6 разів у день і забував про власну безпеку: дозиметр часто залишав у роздягальні, а рентгенами не козиряв.

Також саме Легасов переконав голову урядової комісії Бориса Щербину в найближчі 24 години евакуювати мешканців міст Чорнобиля і Прип’яті. Після чого там залишилися працювати тільки ліквідатори.

Горбачов особисто викреслив ім’я Легасова зі списків на нагородження

Додому Легасов повернувся 5 травня, тобто майже через 10 днів, проведених у Чорнобилі. Його дружина Маргарита Михайлівна згадувала, що він схуд, полисів й мав потемнілу шкіру на тілі. Він зізнався родині, що на станції не було достатньо респіраторів, чистої води, ліків, навіть йоду для профілактики.

У своїх магнітофонних записах Легасов розказував: «На станції — така неготовність, така недбалість, такий переляк. Як сорок перший рік, але ще в гіршому варіанті. З тим же Брестом, з тою ж мужністю, з тією ж відчайдушністю, з тією ж неготовністю…».

Того ж дня, 5 травня, після засідання політбюро, академік знову поїхав у Чорнобиль. Повернувся додому через тиждень із захриплим голосом, кашлем і безсонням.

Тим часом були подані списки на нагородження ліквідаторів аварії на ЧАЕС і генсек ЦК КПРС Михайло Горбачов особисто викреслив ім’я Легасова, пославшись на те, що «інші вчені не радять». Справа була в тому, що академіка відправили в Прип’ять з Курчатовського інституту, де проектувався той самий реактор РВПК-1000, але нікого не цікавило, що тоді Легасов ще не працював в інституті.

Академік став адвокатом СРСР на спецзасіданні МАГАТЕ у Відні

Легасов не був честолюбним, тому через скасування нагороди не засмутився, а вже в серпні 1986-го поїхав на спеціальну нараду Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) у Відні, щоб роз’яснити світовим експертам аварію на ЧАЕС. Таким чином він став адвокатом СРСР, який протягом 5 годин правдиво і відкрито розповідав 500 експертам про катастрофу. Тим самим він врятував свою країну від багатомільйонних позовів, оскільки ставлення МАГАТЕ до СРСР змінилося після часткового відкриття завіси навколо масштабної трагедії. Але правда сподобалася не всім.

У керівництві Міністерства середнього машинобудування були вкрай незадоволені самостійністю Легасова. Знайшлися й ті, хто вимагав притягнути академіка до кримінальної відповідальності за нібито розголошення секретних даних.

На роботі Легасова почали «труїти». Йому заздрили, що він став популярним в Європі, увійшов у десятку кращих учених світу, та ще й академік Александров захотів зробити його своїм наступником. Це і викликало ревнощі колег.

Не дочекався Легасов подяки і від вищого керівництва. 1 вересня 86-го йому виповнилося 50 років, і його представили до звання Героя Соціалістичної Праці, але міністр середнього машинобудування виступив «проти». Легасову пригадали, як він “занадто відверто” згадував Чорнобиль. В результаті йому подарували тільки іменний годинник «Слава».

Навесні 87-го відбулися перевибори у наукову раду інституту. На таємному голосуванні Легасова підтримали 100 осіб, проти виступили 129. Ще один «ніж у спину» від колег, унаслідок чого академік переживав глибоку психологічну кризу.

Легасов планував оголосити результати свого розслідування про Чорнобиль

В останні роки свого життя Легасов страждав радіаційним панкреатитом, променевою хворобою 4-го ступеня. У крові виявили мієлоцити, стало зрозуміло, що уражений кістковий мозок. У академіка віднімалися пальці лівої руки, німіла права рука і нога. Восени 87-го він прийняв велику дозу снодійного, коли лежав у лікарні, але йому вчасно промили шлунок.

У другу річницю чорнобильської катастрофи, 27 квітня 88-го, Легасова виявили повішеним у своєму домашньому кабінеті. За офіційною версією – він вчинив самогубство в стані депресії. Відомо, що на другий день він мав розповісти про власне розслідування причин аварії на ЧАЕС, але частина його записів після смерті була стерта.

«Його зламали система і зграя, яка її охороняла», — заявив тоді професор МДУ імені Ломоносова Юрій Устинюк.

Заступник директора Інституту атомної енергії імені Курчатова, академік Феоктистов сказав, що прямого винуватця його смерті немає, але були люди, які довели його до загибелі.

Через 10 років після аварії Легасов посмертно отримав звання Героя Росії, але для його родини це стало важкою втіхою, оскільки академік власним життям розплатився за помилки інших.