
Історія, яку ще вчора вважали майже легендою, раптом отримала кам’яне підтвердження. В італійському місті Фано археологи натрапили на залишки базиліки, збудованої близько двох тисяч років тому за проєктом самого Марка Вітрувія Поллонія — архітектора, ім’я якого вважають основою всієї західної архітектурної традиції, передають Патріоти України з посиланням на Euronews.
Знахідка сталася майже випадково. Під час підготовчих робіт з реконструкції площі Андреа Коста робітники та археологи почали натрапляти на давні конструкції. Подальші розкопки відкрили колони та планування, які дивовижно точно відповідали описам, залишеним самим Вітрувієм у його працях. Саме ці деталі й дозволили дослідникам упевнено сказати: це вона.
Це відкриття має особливу цінність, адже йдеться про єдину споруду, яку остаточно й без сумнівів можна приписати Вітрувію. Людині, чиї ідеї про пропорції, гармонію та симетрію формували архітектурне мислення Європи протягом століть. Недарма міністр культури Італії Алессандро Джулі порівняв цю подію з відкриттям гробниці Тутанхамона і зауважив: це відкриття, про яке говоритимуть ще наші онуки.
Поки що археологічні роботи тривають. Фахівці обережно вирішують, яку частину споруди можна повністю розкрити, а яку — зберегти під землею. Також обговорюється можливість відкриття ділянки для відвідувачів, щоб базиліка стала не лише науковим, а й культурним простором.

Марк Вітрувій Поллоній жив у I столітті до нашої ери й мешкав у Фанум Фортунае — так у давнину називався сучасний Фано. До наших днів дійшов його унікальний трактат «De Architectura» — «Десять книг про архітектуру». Це перша в історії повноцінна теоретична праця про архітектуру, яка стала настільною книгою для поколінь зодчих і митців.
Саме ідеї Вітрувія про ідеальні пропорції людського тіла й будівель надихнули Леонардо да Вінчі на створення знаменитої «Вітрувіанської людини». Його принципи гармонії й балансу стали фундаментом класичної архітектури.
У своєму трактаті Вітрувій детально описував базиліку у Фано — як величну громадську споруду, призначену для судів і ділових справ. Але з часом її точне місце було втрачено. Протягом століть історики й археологи намагалися віднайти цю будівлю, спираючись лише на текстові згадки.
І ось тепер — після сотень років пошуків — базиліка знову вийшла на світло. Не як абстрактний опис у стародавньому трактаті, а як реальна споруда, що пережила імперії, війни й час.
Іноді історія справді дозволяє до себе доторкнутися — буквально, камінь за каменем.
Міністерство цифрової трансформації готує масштабне оновлення застосунку Дія для водіїв авто. Більшість ключових питань, пов'язаних з автомобілями, планують перевести в онлайн – без візитів до держустанов і навіть виклику поліції. Про нововведення, зап...
Україна на початку 17 - першій половині 18 ст. була не лише світочем науки, освіти, богослов'я Східної Європи, але і непересічних музичних талантів, котрі в академіях та монастирях набували передових для свого часу співочих, деригентських та композитор...