
Історія, яку ще вчора вважали майже легендою, раптом отримала кам’яне підтвердження. В італійському місті Фано археологи натрапили на залишки базиліки, збудованої близько двох тисяч років тому за проєктом самого Марка Вітрувія Поллонія — архітектора, ім’я якого вважають основою всієї західної архітектурної традиції, передають Патріоти України з посиланням на Euronews.
Знахідка сталася майже випадково. Під час підготовчих робіт з реконструкції площі Андреа Коста робітники та археологи почали натрапляти на давні конструкції. Подальші розкопки відкрили колони та планування, які дивовижно точно відповідали описам, залишеним самим Вітрувієм у його працях. Саме ці деталі й дозволили дослідникам упевнено сказати: це вона.
Це відкриття має особливу цінність, адже йдеться про єдину споруду, яку остаточно й без сумнівів можна приписати Вітрувію. Людині, чиї ідеї про пропорції, гармонію та симетрію формували архітектурне мислення Європи протягом століть. Недарма міністр культури Італії Алессандро Джулі порівняв цю подію з відкриттям гробниці Тутанхамона і зауважив: це відкриття, про яке говоритимуть ще наші онуки.
Поки що археологічні роботи тривають. Фахівці обережно вирішують, яку частину споруди можна повністю розкрити, а яку — зберегти під землею. Також обговорюється можливість відкриття ділянки для відвідувачів, щоб базиліка стала не лише науковим, а й культурним простором.

Марк Вітрувій Поллоній жив у I столітті до нашої ери й мешкав у Фанум Фортунае — так у давнину називався сучасний Фано. До наших днів дійшов його унікальний трактат «De Architectura» — «Десять книг про архітектуру». Це перша в історії повноцінна теоретична праця про архітектуру, яка стала настільною книгою для поколінь зодчих і митців.
Саме ідеї Вітрувія про ідеальні пропорції людського тіла й будівель надихнули Леонардо да Вінчі на створення знаменитої «Вітрувіанської людини». Його принципи гармонії й балансу стали фундаментом класичної архітектури.
У своєму трактаті Вітрувій детально описував базиліку у Фано — як величну громадську споруду, призначену для судів і ділових справ. Але з часом її точне місце було втрачено. Протягом століть історики й археологи намагалися віднайти цю будівлю, спираючись лише на текстові згадки.
І ось тепер — після сотень років пошуків — базиліка знову вийшла на світло. Не як абстрактний опис у стародавньому трактаті, а як реальна споруда, що пережила імперії, війни й час.
Іноді історія справді дозволяє до себе доторкнутися — буквально, камінь за каменем.
Депутатка Вінницької міської ради та керівниця Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Павлюк повідомила, що потрапила у дорожньо-транспортну пригоду. Разом із нею в автомобілі перебувала д...
Російські окупаційні структури заявили про виявлення нового кургану на тимчасово окупованій території Херсонської області. До робіт залучили археологів незаконно створеного «Кримського регіонального центру археологічних досліджень», який систематично п...