Сестра вижила дивом: Снаряд окупантів забрав життя футбольного коментатора та його матері у Харкові

Російський загарбник продовжує безжально бити у Харківському напрямку. Область та місто перебуває під постійними обстрілами, які, на жаль, забирають життя талановитих українців. Саме таким був Олександр Бабійчук. Олександр Бабійчук, як і більшість українців до 24 лютого будував плани на майбутнє, роздумував про подорожі та розвиток в улюбленій роботі. Але 17 серпня ворог зробив так, щоб серце хлопця та його матері перестало битись назавжди, із сумом повідомляють Патріоти України.

У цей день росіяни вкотре обстріляли Харків та область. Вони влучили у багатоквартирний будинок в Салтівському районі, після чого зайнялась пожежа, яка перетворила приміщення у руїну. На щастя, нашим пожежникам вдалось локалізувати пожежу, але це не повернуло життя мешканців. На жаль, є багато загиблих, серед яких є й Олександр Бабійчук та його мати Людмила.

Лише сестрі Катерині дивом вдалось вижити.

Редакція Міжрайонної газети "Зоря" до останнього сподівалась, що сім'я Олександра вижила, але, на жаль, ці надії не стали реальністю. У "Зорі" чудово знали Сашка, який був гарним футбольним коментатором. З початком сезону Олександр був одним із перших, хто оперативно висвітлював матчі та робив аналітику гри.

Мати Сашка ж навчалась із редактором "Зорі" Василем Мірошником, з яким тримала зв'язок до останніх днів свого життя.

Журналісти з теплом згадують загиблого, який мріяв про свою родину. "Він був добрим, товариським, розумним, тактовним. Любив життя, дуже хотів мати свою родину. І вона б у нього була, якби не окупанти. Саша працював вчителем у одному з Харківських ліцеїв. Він добре ладив з дітьми. Був незамінним, першокласним ведучим на шкільних святах та заходах, грав на гітарі, складав вірші, любив море, подорожі, своїх рідних й просто хотів жити. Коли Саша бував в редакції, в основному заходив на літніх канікулах, ми довго спілкувалися, пили чай і говорили про майбутнє. Воно у нього могло бути дуже радісним і щасливим", – йдеться у повідомленні.

Сестра дивом залишилась живою

Це вже друге жахливе горе у родині. Перед цим сім'я поховала батька та чоловіка Йосипа Бабійчука. Це сильно вдарило по родині. Втрата близької людини є завжди великим горем, яке сповнене переживань. Але 17 серпня ворог вирішив забрати життя вже майже цілої родини Бабійчуків.

"Ці люди мали жити ще довго і щасливо. Саме того рокового дня ми бачили їх, коли Саша та його мама чекали електричку з Довжика на Харків. Господи, якби ж знати, що їм треба було лишитися в селі. Не вистачає слів, щоб пояснити, що ми зараз відчуваємо. Ніколи вас не забудемо... Вічна пам'ять Саші, його мамі. Тепер вони на небесах разом з батьком та чоловіком, якого так сильно любили. Господи, даруй їм царство небесне", – висловила співчуття редакція газети "Зоря". Журналісти газети "Зоря" сподіваються, що Катерина якнайшвидше одужає.