Шалений план? Ілон Маск пропонує за допомогою супутників та ШІ затемнити Сонце, щоб охолодити планету

Ілон Маск виступив із новою суперечливою ідеєю — використати штучний інтелект і систему супутників для зменшення інтенсивності сонячного випромінювання, щоб стримати глобальне потепління, передають Патріоти України.

Цей підхід, відомий як управління сонячною радіацією (SRM), передбачає відбиття частини сонячних променів від Землі за допомогою орбітальних дзеркал або відбивних матеріалів.

Підприємець поділився думками у соцмережі X, зазначивши, що супутники можуть регулювати кількість сонячного світла, яке досягає поверхні планети. Його коментар викликав широку дискусію серед науковців і екологів, адже Маск очолює найбільшого у світі оператора супутникового зв’язку SpaceX, що вже має понад 6 000 супутників Starlink і технологічну базу для запуску нових.

Ідея «сонячного щита» не нова — подібні концепції розглядають стартапи, які тестують технології охолодження Землі: від розпилення аерозолів у стратосфері до виведення флотилій дзеркал на орбіту. Деякі з них уже залучили мільйонні інвестиції, розраховуючи, що геоінженерія стане наступним проривом у боротьбі з кліматичною кризою.

Втім, фахівці попереджають: такі проєкти поки що далекі від практичної реалізації. Зміна сонячного балансу може мати непередбачувані наслідки — від порушення режиму опадів до різкого похолодання окремих регіонів. Окрім технічних труднощів, існують і морально-етичні питання: хто вирішуватиме, коли і як «затемнювати» Сонце? І що станеться, якщо дії однієї країни спровокують катастрофічну посуху в іншій?

Аналітики вважають, що навіть для SpaceX масштабування SRM до планетарного рівня стане надзвичайно складним завданням. Наукова спільнота досі не має чітких доказів безпеки таких експериментів, тому ініціатива Маска наразі сприймається як теоретичне припущення, а не конкретний план дій.

Однак сам факт того, що до обговорення долучився один із найвпливовіших технологічних лідерів світу, означає: тема космічної геоінженерії більше не залишиться на периферії кліматичних дебатів.