Що ховається за туманністю Титану? Науковці вже 20 років б'ються над загадкою супутника Сатурна. Колись таке відкриття змусило людство шукати інопланетян на Марсі

У січні 2005 року невеликий зонд "Гюйгенс" Європейського космічного агентства увійшов в історію планетології, проникнувши крізь густий помаранчевий туман Титана, найбільшого супутника Сатурна. Під час місії зонд зробив сотні зображень, але один знімок досі залишається предметом наукової невизначеності, передають Патріоти України з посиланням на Indian Defence Review.

Зазначається, що загадкове зображення було зроблено лише за 8 кілометрів над поверхнею. Знімок показує розгалужені канали, вирізані в крижаному рельєфі Титана. Навіть два десятиліття потому вчені не дійшли однозначного пояснення того, що зображено на цій фотографії.

Рельєф явно свідчить про річкову ерозію, але вчені досі не з'ясували, як сформувалися ці утворення і яка саме рідина їх вимила. У виданні нагадали, що на Титані занадто холодно, щоб вода могла текти.

Найпопулярніша теорія полягає в тому, що на Титані рідкий метан поводиться так само, як вода на Землі - випадає немов дощ, збирається в річках і стікає в озера.

У дослідженні 2005 року, опублікованому в журналі Nature, описується поверхня, на яку приземлився "Гюйгенс". Вона розташована недалеко від екваторіальної області, відомої як Адірі, і нагадує висохлу дельту річки.

Спектральний радіометр зонда показав розгалужену мережу каналів, що нагадують земні дренажні системи. У виданні зазначили, що ці утворення вказують на наявність течії рідини в минулому.

У NASA підтвердили, що ця поверхня складається з крижаних зерен і що метан поводиться як рідина при середній температурі Титана, що дорівнює -179 °C. Лабораторні експерименти та атмосферні моделі підтверджують цей механізм.

У виданні додали, що на зображенні чітко видно геоморфологічні особливості, характерні для ерозії. Проте точні терміни, частота і механізми, що визначають потоки метану, залишаються невідомими.