Школярка здобула золоту медаль у міжнародному конкурсі за оригінальне дослідження української мови через призму фізики

11-класниця кропивницького ліцею з Кіровоградщини Мирослава Ковальова вирішила дослідити українську мову через призму фізики й здобула золоту медаль на міжнародному конкурсі інженерних наук у Тунісі, передають Патріоти України з посиланням на «Суспільне».

Проєкт Мирослави дає змогу штучному інтелекту розпізнавати українську мову з точністю до 95% та адаптуватися до індивідуальних особливостей голосу користувача.

I-FEST — міжнародний конкурс інженерії, науки та технологій у Тунісі для молоді 14—24 років. Він відбувся 21—27 березня у місті Хаммамет. У ньому змагалися майже 1 200 учасників із 40 країн. Для захисту робіт використовували формат стендової презентації, де мали довести ефективність розробки перед трьома членами журі: фахівцем у конкретній вузькій темі, експертом у загальному напрямі та людиною, яка не спеціалізується на цій галузі. Золото Мирослави Ковальової — одне з двох, які здобули українці. Також українські конкурсанти виграли п'ять срібних та сім бронзових медалей.

Ідея проєкту у Мирослави виникла випадково, ще під час навчання в десятому класі.

Ідея виникла випадково. В 10-му класі ми вивчали фонетику української мови, а на фізиці — звукові хвилі та частоти. Мені стало цікаво дослідити мову через призму фізики, — згадує Мирослава.

Її система базується на механізмах роботи слухової системи людини. Попередньо оброблений сигнал аналізується ШІ, які ідентифікують звукові образи. Тобто система Мирослави не просто «слухає» звук, а імітує біологічний процес, який відбувається у вусі людини.

Розробка кропивничанки спрямована на мовлення людей з індивідуальними фізіологічними особливостями чи діалектною вимовою і створює персоналізовані моделі спілкування, на відміну від більшості подібних технологій, які навчаються на середньостатистичному мовленні.

За словами Мирослави, її проєкт може слугувати «надбудовою» для більш точної ідентифікації української мови, якої в цифровому просторі представлено менше, ніж англійської.

Більшість цифрових моделей, більшість рішень розроблені для англійської мови, а потім вже їх адаптують для менш поширених мов. Очевидно, ми не заміняємо Google і подібні глобальні системи, але мій проєкт може доповнити їх, допомогти ідентифікувати ваші індивідуальну варіацію, вимову, ваші звуки, — розповідає Мирослава Ковальова.

За словами Мирослави, її технологію можна інтегрувати в системи перекладу, синтезу мовлення та розумні пристрої, роблячи українську мову доступнішою у цифровому світі.

Важливу роль у перемозі дівчини відіграли педагоги ліцею та Малої академії наук. Серед них — вчитель фізики та астрономії Олег Волчанський, який навчав ще її батьків.

Її тато, мама й дядько були колись моїми студентами в університеті, зростали як науковці на моїх очах, коли на кафедрі у нас працювали. І зараз продовжують успішний шлях в науці або в роботі з обдарованою молоддю. Мирославі ж достатньо було дати поштовх, а далі — це фонтан енергії та ідей. Я захоплююсь її невтомністю, — розповідає Олег Волчанський.