Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
В Університетському госпітальному центрі Лозанни вивчили вплив частоти денного сну на здоров’я людини і встановили, в чому полягає користь “тихої години, повідомляють Патріоти України з посиланням на BBC.
Дослідження тривало протягом п’яти років. За цей період вчені проаналізували стан 3,5 тис. жителів Швейцарії, які раніше не мали серйозних проблем з серцево-судинною системою і воліли різний час для сну.
В учасників, які спали вдень лише 1-2 рази на тиждень, зафіксували зниження ризику ускладнень, пов’язаних з роботою серця і судин, на 48%. При цьому навіть у тих, хто мав шкідливі звички.
Примітно, що в групі любителів регулярного денного сну, показники ризику ускладнень серцево-судинних захворювань суттєво не змінювалися, а в деяких випадках ризик навіть зростав.
На думку вчених, це пов’язано з тим, що постійне відчуття сонливості саме по собі може стати наслідком збоїв у роботі організму.
Ще одним винятком з правил є люди старші 65 років. Встановлена статистика не застосовна до них. Дослідники припускають, що це пов’язано із загальним станом здоров’я, яке поступається здоров’ю молодих учасників експерименту.
Результати дослідження швейцарських вчених суперечить кільком раніше опублікованим роботам, в яких стверджувалося про небезпеку денного сну. Деякі вчені вважають, що різке пробудження любителів «подрімати» вдень провокує підвищення артеріального тиску, а в підсумку призводить до серйозних серцево-судинних захворювань.
Швейцарські вчені заявили, що такої закономірності не виявили. Втім, механізм впливу денного сну на організм поки детально не досліджено, а думки вчених з цього приводу різняться.
Педагоги, що працюють у приватних школах, мають право на відстрочку від мобілізації, як і їхні колеги з державних шкіл. Адже форма фінансування навчального закладу, згідно з чинним законодавством, не впливає на можливість отримання відстрочки викладача...
В Україні за підсумками червня зафіксовано найнижчу інфляцію з березня 2025 року. У річному обчисленні зростання цін сповільнилося з 15,9% до 14,3% до червня-2024. Одним із ключових драйверів загальної інфляції залишилося подорожчання продуктів харчува...
