Скандал не стихає: В Україні 19-річний студент півтора роки воював на Бахмутському напрямку, поки адвокат доводив у суді, що його незаконно мобілізували

В Україні в особливий період мобілізація студентів не передбачена, та зовсім інша ситуація сталась із 19-річним мешканцем Харкова. На початку повномасштабного вторгнення він із родиною задля порятунку свого життя виїхав до Ужгорода. І вже на кінцевій станції до нього підійшли представники військкомату. В результаті Володимира мобілізували та відправили до військової частини. Півтора роки він брав участь в бойових діях, поки його представник у судах доводив, що дії ТЦК були незаконними, передають Патріоти України.

- Позивач був студентом 4 курсу механічного факультету денної форми навчання Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Він входив до органів студентського самоврядування, активно долучався до розвитку навчального закладу, — розповів «ФАКТАМ» адвокат громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов. — У березні 2022 року, коли російські окупанти обстрілювали Харків, Володимир вирішив евакуювати маму в Ужгород. Та як тільки він зійшов з потяга на кінцевій станції підійшли представники військкомату та поліцейські. Хлопець показав студентський квиток, повідомив, що вчиться на денній формі. Але йому сказали, що ці документи хай покаже у військовій частин, і його без проблем звільнять. Але в результаті без проходження військово-лікарської комісії Володимира зарахували до особового складу однієї з частин. Він став кулеметником. Наголошу, що у законодавстві відсутня заборона на мобілізацію повнолітніх, в даному випадку йшлось про обман, бо такої підстави, як звільнення з військової частини, немає. Тобто особі відразу сказали неправду. Звільнити військовослужбовця зі служби військова частина не може, для цього потрібно лише до суду звертатись.

— Що було далі?

— Після навчання Володимира відправили у зону бойових дій. Він звернувся до нашої спілки за допомогою. Відразу ми написали звернення до ТЦК, втім довідку про проходження студентом ВЛК нам так і не надали. Натомість надіслали нам заяву начебто від самого Володимира, яку він написав 4 березня і просив його мобілізувати. Сам студент, побачивши її, запевнив, що він не писав її, підпис не його. А мобілізували його на два дні раніше — 2 березня. Оригіналу заяви з військкомату так і не надали.

Крім того, представники Ужгородського ТЦК всупереч інструкції не зв’язались із Харківським ТЦК, не взяли відомості в останнього, чи стояв Володимир на обліку. Чи взагалі мав відстрочку від служби. Він навчався в Харкові і його справа з усіма документами була там.

Навчальні заклади зазвичай проводять звірку з центром комплектування, надаючи підтвердження, що конкретна особа призивного віку там дійсно навчається. Додам, що поки судова тяганина тягнулась півтора роки, Володимира відрахували з навчання. Представники військкомату робили все, щоби ми не могли звернутись до суду, відповіді на запити не надавали.

Оскільки позивач перебував на передовій — воював на Харківському та Бахмутському напрямках, я подав позовну заяву від себе. Відбулось шість засідань, від військкомату ніхто не приходив. У своїй заяві я просив визнання протиправними дій Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову під час мобілізації. При цьому, як було встановлено на суді, Харківський національний автомобільно-дорожній університет направляв списки студентів-призовників, яким надана довідка-підтвердження факту навчання, військовому комісару Павлоградського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де на обліку перебував позивач. Вказане свідчило про те, що Ужгородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не виконав свій обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу.

— Що в результаті вирішив суд?

— Кілька місяців справу розглядав суд першої інстанції. Не погодившись з рішенням, представники ТЦК подали на апеляцію. Тільки після розгляду скарги в апеляції Володимира звільнили зі служби. Далі представники ТЦК подали касацію. Але справедливість на нашій стороні. Ми подали заяву на компенсацію від Ужгородського ТЦК і виграли справу.

Суд ухвалив стягнути на нашу користь 50 тисяч гривень, суму має виплатити Державне казначейство. Додам, що наша держава винна вже мільярди у аналогічних справах, але нічого не сплачує. Тут ми більше боролись за справедливість. Бо виходить, що частина, яка бачить порушення зі сторони ТЦК, не може звільнити особу зі служби. І їй треба йти лише до суду, аби довести, що дії незаконні. Це добре, що Володимир дочекався. А буває ж так, що процес настільки затягується, що боєць може просто не дожити й загинути на фронті. І все через чиюсь бездіяльність!

— Володимир планує повертатись на навчання?

— Так, він має посвідчення учасника бойовий дій, й має право на безоплатне навчання. Буде поновлюватись в університеті.

— Чи багато зараз схожих ситуацій?

- Таких звернень у мене наразі велика кількість. На початку повномасштабного вторгнення випадків по мобілізації багатодітних, судимих, студентах ми фіксували сотнями… Зараз в мене в роботі близько десяти таких скарг. В даному випадку важливо довести, що на момент призову представники були поінформовані про те, що особа є студентом. Й для цього необхідно написати заяву до військкомату на відстрочку від мобілізації, додавши необхідні копії документів.