Скарб купця з Волині: Що довідались археологи про уподобання українців XIII ст., дослідивши більше тисячі прикрас з амфори, знайденої 2025 року

Археологи опрацювали знахідки, які виявили 2025 року у так званому «скарбі купця» у місті Володимир на Волині. Серед них левину долю займають жіночі браслети. Детальне дослідження дає можливість вивчити середньовічну торгівлю, моду та ремесла. Про підсумки досліджень розповів керівник археологічної експедиції НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Віктор Баюк, зазначають Патріоти України.

Середньовічний асортимент

За словами Віктора Баюка, знайдений скарб складається із 907 браслетів, з яких 578 виявлені цілими, а 329 – реставровані з фрагментів. Браслети поділяються на 165 типів. Вони мають гладку, виту або трапецієвидну форму, багату палітру кольорів – зелені, сині, фіолетові, жовті, помаранчеві, золотисті у різних відтінках, а також різні розміри (діаметр виробів становить від 3,4 до 6,1 см).

Прикраси зберігали цілими серіями: деякі моделі представлені від пʼяти до 36 однакових екземплярів. Це дозволяє археологам підстави вважати скарб не просто як набір прикрас, що належали одній людині, а предмети, повʼязані з торгівлею. Науковці отримали цілий «каталог» прикрас XIII століття.

Хрестики та перстені

Проте у скарбі були не лише браслети. Загалом археологи виявили близько тисячі предметів та їхніх фрагментів. Серед них були також:

• масивний хрест-енколпіон, який, за попередньою інтерпретацією дослідників, міг бути частиною облачення священника високого рангу;
• девʼять бронзових та вісім мармурових натільних хрестиків;
• 18 ромбічних пряжок, оздоблених псевдозерню;
• пʼять срібних скроневих кілець;
• срібний перстень;
• бронзовий кистень;
• свинцева накладка із зображенням стилізованого сокола.

Кому належав скарб

Скарб знайшли у великій фрагментованій амфорі, яку сховали під підлогою останньої з 187 споруд, які досліджували на розкопі. Археологи вважають, що речі могли сховати під час монгольської навали на Володимир.

«Цілком очевидно, що його залишили безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року», – переконаний Віктор Баюк.

Галицько-Волинський літопис так змальовує ці події: «І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа».

Власником такого багатства, за припущенням дослідників, міг бути купець, який привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав з крамом на Волинь від війни.

Колекція цінна для дослідників своєю різноманітністю (фото Віктора Баюка)

Цінність цієї знахідки – у її цілісності та масштабі. Браслети були поширеною прикрасою міського населення Русі до монгольської навали, однак археологи раніше знаходили зазвичай їхні фрагменти або поодинокі екземпляри. А тут дослідники вперше отримали велику вибірку, яка дозволяє порівняти десятки різновидів прикрас між собою. «Скарб купця» є цінним джерелом для вивчення торгівлі та повсякденного життя княжого Володимира.

Знахідки планують передати до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького. Комплекс доповнить експозицію, присвячену історії княжої столиці Волині.