Скільки українських чоловіків готові йти у військо: Опитування показало цифри

Водночас 25% опитаних громадян вважають, що мобілізаційний процес йде у правильному напрямку, а 25% утрималися від відповіді. При цьому жінкам складніше дати оцінку мобілізації, ніж чоловікам (30% жінок утримались від відповіді, коли серед чоловіків таких 19%). Це ж характерно і для сіл та міст з населенням до 50 тисяч (утримались 29% проти 20% серед міст 50 тисяч+). Натомість великі міста частіше вважають, що все йде правильним шляхом (30% проти 22% в містах до 50 тис та селах).

Хто несе відповідальність за те, що мобілізація наразі йде в неправильному напрямку

Найбільша частка респондентів покладає відповідальність за те, що мобілізація йде в неправильному напрямку, на ТЦК (59%) та Верховну раду (55%).

На другому місці — Верховний головнокомандувач України — президент (48%). На третьому — Кабінет міністрів і ВЛК (по 37%). Останнє місце займають громадяни, які ухиляються від мобілізації (“ухилянти”, 15%) та ЗМІ (12%).

• Чоловіки частіше за жінок покладають таку відповідальність на ТЦК (64% проти 53% серед жінок) та ВЛК (42% проти 32% відповідно).
• Міста з населенням 50 тис та більше частіше за менші міста називають органи влади: Верховну раду (62% проти 50% в містах 50 тис та менше), президента України (54% проти 43% відповідно) та Кабінет міністрів (45% проти 30%).

Оцінка роботи ТЦК

60% респондентів характеризують роботу ТЦК негативно, 19% — позитивно, а 21% опитаним було важко визначитись з відповіддю.

Чоловіки більш негативно оцінюють роботу ТЦК (65%), ніж жінки (56%). Жінкам важче дати таку оцінку, ніж чоловікам (25% жінок не змогли відповісти, а серед чоловіків ця частка становить 16%).

опитані віком 35-44 років більш негативно налаштовані по відношенню до роботи ТЦК: вони частіше дають вкрай негативну оцінку (33% проти 25% в середньому по Україні).

Відкритість чоловіків 25-59 р. до можливості доєднатися до війська

Лише 20% чоловіків призовного віку 25-59 років, які наразі не служать, розглядають для себе можливість доєднатися до війська: піти добровольцем, підписати контракт або мобілізуватися. Натомість 63% таку можливість не розглядають, а 17% поки що не визначились.

Така думка характерна для чоловіків всіх вікових груп, регіонів та типів населеного пункту.

Серед можливих чинників, які могли б мотивувати чоловіків призовного віку доєднатися до війська, є дві основні групи:

• перша група: наступ на рідне місто або така загроза (31%), повне забезпечення спорядженням (29%) та можливість служити за обраною спеціальністю (27%)
• друга група: гарантоване двомісячне навчання (22%), визначений термін служби (20%), гарантована періодична ротація (21%)

24% чоловіків призовного віку декларують, що нічого не змогло б їх мотивувати долучитися до війська. А повістка могла б бути таким спонукаючим фактором для 7%.

Відмінностей по соціально-демографічних групах небагато.

• Так, чоловіки з міст 50 тис жителів та більше називають більше факторів, які могли б їх спонукати долучитися до війська, вони частіше за чоловіків з менших міст називають такі фактори, як гарантоване двомісячне навчання (26% проти 15% серед чоловіків з міст 50 тис-), визначений термін служби (25% проти 15% відповідно), гарантована періодична ротація (25% проти 14%), соціальні пільги для родини (23% проти 14%) та збільшення виплат (21% проти 12%).
• Чоловіки з вищою освітою частіше за чоловіків з освітою нижчого рівня називають такі фактори, як можливість служити за обраною спеціальністю (35% проти 18% відповідно), гарантоване двомісячне навчання (27% проти 15%).

Дослідження на замовлення АТ "НСТУ" для програми “Новий відлік” проведено Info Sapiens методом CAWI 2-3 квітня 2024 року за допомогою онлайн-панелі Info Sapiens. Розмір вибірки 800 респондентів, які проживають на всій території України, окрім ТОТ. Вибірка пропорційна структурі населення України у віці 18-70 років (згідно з даними Державної служби статистики на 01.01.2022) за параметрами: тип населеного пункту, регіон проживання, стать, вік.