"Скрепні" традиції "совка": Чому в СРСР пили "Потрійний" одеколон

Згадуючи СРСР, багато з тих, хто його застав, розповідають про жахливий дефіцит практично на будь-які товари. Але не так часто розповідають про наслідки цього дефіциту, які могли бути справді страхітливими. Так відсутність на полицях магазинів нормального алкоголю штовхала радянських громадян на споживання таких субстанцій, що у сучасної людини це може викликати тільки жах та огиду. OBOZ.UA розповідає детальніше про такі "напої", передають Патріоти України

Причини проблеми

Брак алкоголю спостерігався в СРСР практично завжди. Той спирт, який виробляли в країні, спрямовували радше на військові та промислові потреби, виробництво та споживання вина засуджувалось, як буржуазне, а для пива бракувало якісної сировини. Перед самим розвалом Союзу свій внесок у проблему зробив і закон 1985 року "Про посилення боротьби з пияцтвом". Так званий "сухий закон" обмежував продаж горілки двома півлітровими пляшками на одну дорослу людину на місяць. Тому, щоби "розважити" себе, люди почали вдаватись до різних маргінальних практик – від самогоноваріння до вживання всього, що тільки може містити спирт.

"Потрійний" одеколоЦей косметичний засіб вважався мало не елітним напоєм серед сурогатів. Рецепт одеколону на трьох ефірних оліях апельсина, лимона і бергамоту (звідси й назва) відомий ще з часів Наполеона. Кажуть, французьский імператор використовував його за призначенням і дуже любив аромат цього одеколону. Засіб виробляли і в СРСР. Він містив 64% спирту і коштував всього 40 копійок за флакон, адже не обкладався алкогольним акцизом – у ціні горілки цей збір міг складати до половини вартості. Тому спраглі до хмілю радянські громадяни скупали його всюди, де тільки могли. "Напій" перед вживанням розводили водою приблизно наполовину. За відсутності "Потрійного" в хід ішли будь-які інші одеколони..

Інша спиртовмісна косметика

Втім, не тільки "Потрійний" можна було вільно придбати у косметичному відділі універмагу. В хід ішли й інші спиртовмісні засоби, такі як дезодоранти та лосьйони після гоління. Через високий відсоток алкоголю вони були безжальними і до шкіри, і до печінки, але непогано справлялись з тим, щоби замінити горілку. Звісно, ці продукти теж розбавляли водою, адже віддушки, які вони містили, викликали огиду. Проте, алкогольна залежність підштовхувала людей і не на такі шаленства.

Склоочисник

Однією з найбільш зловісних практик було споживання засобу для миття скла "Секунда". Його виробляли у білоруських Барановичах і продавали у великих каністрах. Засіб мав ядучий синій колір, що натякало на його непридатність для прийому всередину. Ба більше, з часом на етикетках почали друкувати попередження про небезпеку розпиття "Секунди" та інших подібних технічних субстанцій. Проте людей із алкогольною залежністю це не зупиняло. Окрім "скломою" в хід ішли навіть такі страхітливі суміші, як коктейль із кислого радянського пива з дихлофосом – засобом, яким труїли тарганів. Щоби захміліти, використовували також клей БФ, денатурат та інші небезпечні для здоров’я хімічні засоби.