Справа не лише в економії: Чому в СРСР не будували будинки вищі за дев'ять поверхів

Чи багато ви можете пригадати радянських хмарочосів? Буквально кілька штук, і всі збудовані у великих містах під адміністративні будівлі. Житлова забудова в СРСР майже ніколи не перевищувала 9 поверхів. Але чому? OBOZ.UA спробував розібратись у цьому питанні, передають Патріоти України.

Виявляється, на те існувало одразу кілька причин. Усі їх в принципі можна звести до однієї – планова економіка була неефективною, а її стандарти сильно обмежували розвиток, зокрема, будівельних технологій.

Державні стандарти й економія

Житлове будівництво в СРСР, відколи держава декларувала мету забезпечити кожну сім’ю окремим помешканням, велось дуже швидкими темпами та на дуже великій території. Щоб забезпечити дотримання строків, потрібно було будувати у строгій відповідності до стандартів, і стандарти ці мали бути однаковими всюди. З погляду простоти і швидкості забудови 9 поверхів виявились максимально допустимою висотою будівлі. Вищі споруди потрібно було б оснащувати двома ліфтами – пасажирським і вантажним, а також забезпечувати додаткові заходи пожежної безпеки. Це робило будівництво суттєво дорожчим і більш тривалим, а це не вкладалось у плани держави і не відповідало вимогам економії ресурсів.

Безпека будівель

До речі, про пожежну безпеку. Дев’ятий поверх – найвищий, до якого могла дотягнутись стандартна радянська пожежна машина. За умови відсутності внутрішніх систем детекції диму та пожежогасіння це робило спорудження більш високих будівель не тільки недоцільним, але й небезпечним. До того ж у вищі будинки за стандартами не можна було проводити газ – це підвищувало ймовірність вибуху і сильно ускладнювало ліквідацію його наслідків.

Різні умови будівництва

Величезна територія СРСР та абсолютно різні географічні особливості кожного регіону робили висотне будівництво неможливим. Адже для кожного типу ландшафтів, ґрунтів та різного рівня сейсмічної небезпеки потрібно розробляти окремий проєкт забудови. А це додатковий час і гроші. Часу цього у будівельників не було, адже потрібно було виконувати план і створювати картинку для пропаганди. Про гроші ще раз згадувати, мабуть, не варто. Саме тому масова радянська забудова була типовою і не перевищувала дев’яти поверхів. А також перетворювала міста на всій території СРСР на безликі клони одне одного.