Справа не в воді: Вчені пояснили, чому ми все ще не знайшли позаземне життя

Науковці, які займаються пошуком позаземного життя, тривалий час вважали воду головним індикатором населеності планети. Проте група експертів із Цюрихського технологічного інституту стверджує, що зосередження лише на водних світах може бути помилкою, передають Патріоти України.

Згідно з їхнім дослідженням, ключовими факторами виникнення життя є наявність фосфору та азоту в певних пропорціях.

Життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо, неможливе без цих елементів: фосфор є основою ДНК та РНК, а азот необхідний для формування білків. Доктор Крейг Уолтон зазначає, що планета може мати ідеальні океани та сушу, але залишатися мертвою назавжди, якщо в її складі відсутні ці критичні нутрієнти. Все залежить від «кисневого балансу» під час формування планети з розплавленої породи.

За допомогою чисельного моделювання дослідники виявили існування надзвичайно вузької «хімічної зони Золотоволоски». Якщо кисню на планеті забагато, фосфор залишається заблокованим у мантії, а азот випаровується в космос. Якщо ж його замало — фосфор зв’язується з важкими металами й опускається в ядро. Земля опинилася в ідеальному балансі, що забезпечило доступність поживних речовин на поверхні. Це відкриття означає, що придатних для життя світів може бути лише від 1% до 10% від раніше прогнозованої кількості.

Ці висновки ставлять під сумнів перспективи колонізації деяких світів. Наприклад, Марс, попри певні схожості із Землею, має серйозні проблеми з хімічним складом ґрунту. Хоча фосфору там достатньо, катастрофічно низький рівень азоту та наявність агресивних солей роблять вирощування їжі надзвичайно складним завданням, яке вимагатиме від майбутніх колонізаторів, як-от компанії SpaceX, винахідливих способів штучної зміни складу реголіту.

У майбутньому астрономам радять звертати більше уваги на хімічний склад зірок, навколо яких обертаються екзопланети. Оскільки планети формуються з тієї ж речовини, що і їхні світила, пошук зірок, максимально схожих на наше Сонце, є найбільш перспективним шляхом до виявлення справжньої «хімічної колиски» життя у Всесвіті.