Справжній прорив! Вчені знайшли спосіб приборкати агресивні типи раку

Вчені дослідили найбільш агресивні типи раку та знайшли закономірність, яку хочуть використати для нового методу лікування, передають Патріоти України

Вони націлилися на невеликі фрагменти фальшивої ДНК, які допомагають пухлинам процвітати та ставати стійкими до хіміотерапії.

Результати дослідження опубліковано в трьох статтях в журналі Nature, пише The Guardian.

Вчені протестували 39 різних типів пухлин у майже 15 тисяч пацієнтів із Великої Британії. Вони виявили, що один з шести найбільш агресивних типів раку містить петлі генетичного коду, які ускладнюють лікування пухлин (цю ділянку називають позахромосомним ДНК або екДНК).

На основі екДНК науковці створили препарат, який має вибірково знищувати уражені клітини та запобігати швидкому розвитку резистентності пухлин.

"Ми сподіваємося, що робота, детально описана в цих трьох документах, допоможе прокласти шлях до нових підходів, щоб у кінцевому підсумку покращити чутливість до ліків від раку та результати для пацієнтів", – зауважив заступник клінічного директора Інституту Френсіса Кріка в Лондоні та старший автор однієї з статей Чарльз Свонтон.Більшість генів у клітинах людини містяться у 23 парах хромосом, які розташовані всередині клітинного ядра. Але іноді фрагменти відриваються від хромосом і утворюють кола екДНК, які розташовані окремо від хромосом.

До недавнього часу екДНК вважалася рідкісною та несуттєвою у розвитку раку. Але вчені з США та Великої Британії виявили, що 17,1% пухлин містили екДНК. При тому хибний генетичний матеріал частіше трапляється в окремих формах раку грудей, мозку та легенів.

Коли ракова клітина ділиться, кожна нова її частина успадковує однакову кількість хромосом. Але якщо початкова клітина містить кілька екДНК, вони можуть передаватися нерівномірно. Так у ракових клітинах збільшується генетичне різноманіття, що й підвищує її стійкість до протиракових препаратів.

Нагадаємо, нещодавно генетикиня в інтерв'ю для "УП.Життя" розповіла, що зміни у ДНК відбуваються все життя – вони залежать не лише від спадковості, а й від умов існування та способу життя.