Старенька сподівається дожити на своїй землі вільно: Військовий зворушив історією про літнє подружжя з прифронтових територій

Український військовий, громадський діяч, волонтер Олександр (Олекса) Коба поділився зворушливою історією зустрічі з літнім подружжям із прифронтових територій. Фрагмент розмови він переповів на Facebook, передають Патріоти України.

"Їхав. Побачив при дорозі бабусю з дідом. Вирішив підігнати їм смаколиків. Залітаю на тимчасову точку проживання, загружаємо з хлопцями їм пакета (без камер як то буває у блогерів у тіктоці) (бо направду промишляємо цим давно і часто)", - згадує він.

Повернувшись до пари з військовим захотіли поговорити: "Повертаюсь до пари. Підходжу підіймаючи руки (що я з миром і нікого не хочу потурбувати, ставлю пакет біля діда, який сидить на милицях, і якщо чесно переживаю чи вони його донесуть).

- Можете присісти на хвилинку?, - бабуся плаче.

- Звісно, кажіть, - присідаю.

- Вони дійдуть сюди?

Мовчу.

- Нам сказали виселятись терміново, після останніх обстрілів, ми інваліди, пройти 100 метрів не можемо, куди їхати? як їхати? ми нікому не потрібні ніде.

Мовчу".

Жінка зізналася, що дітей поруч немає: вони в Росії, зв’язок з ними майже втрачений. Також розповіла, як плете маскувальні сітки ночами. У 2022 році, під час окупації, її травмував російський танк, коли вона намагалась зупинити його в рідному селі. Здоров’я вже немає, а чоловік і до того був важко хворим.

Врешті Коба говорить: "Дивіться, я не бачу по напрямку, щоб пі**ри змогли зайти у ваше село найближчим часом, я можу звісно помилятись, але ми постараємось, щоб їх тут не було, зробимо все можливе".

Бабуся знову заплакала — цього разу інакше: "... з якоюсь надією, що зможе дожити на своїй землі вільно. Стискаю плечима і їду готуватись до нового виїзду - щоб у них ще був час попрацювати на городі під своїми вишнями".