Сторіччя святкувала вже з чистими легенями: Бабуся, яка курила з підліткового віку, кинула дурну звичку у 95 (фото)

Пенсіонерка досягла свого 100-річчя, попри те, що більшу частину життя викурювала по 20 сигарет на день. Лікарі сказали, що у неї "чисті легені і серце, що б'ється, як дзвін". Про це пише New York Post, передають Патріоти України.

Мері "Моллі" Реппер, яка кинула курити лише у віці 95 років, відсвяткувала свій ювілей у будинку для літніх людей Weston View в шотландському графстві Морей разом з родиною та друзями.

Дочка Беатріс і син Джим приїхали до Кіта з Лондона в середу, 6 вересня, разом зі своїми партнерами, щоб привітати маму з цим важливим для неї днем. "Кмітлива", "наполеглива" і "організована" – ось деякі з фраз, якими вони описували Моллі протягом усього її довгого життя. Беатріс сказала: "Мама блискуче вправлялася з цифрами. На касі вона могла скласти цифри в голові швидше, ніж касир на касі".

Джим сказав: "Ми боялися найгіршого, коли мама впала і зламала стегно п'ять років тому, але вона боролася. Вона курила від підліткового віку, але медики, які її лікували, сказали, що її легені чисті, а серце б'ється, як дзвіночок".

Моллі народилася 4 вересня 1924 року в Пітеркултері поблизу Абердіна. Вона вперше зустріла Джорджа, свого майбутнього чоловіка, перед початком Другої світової війни. Однак пара не зустрічалася доти, доки не закінчилася війна.

Джордж, син поліцейського, виріс у Лондоні, але 1934 року приїхав до Абердіна на співбесіду. Побачивши, що офіс його майбутнього роботодавця зачинений на обід, він вирішив прогулятися Юніон-стріт, де зустрів сержанта-вербувальника з Шотландської гвардії, який переконав його долучитися до армії. З початком війни 1939 року його відправили до Північної Африки, де він служив у регулярній армії.

Захоплений італійською армією протягом 1942 року, він був інтернований як військовополонений. Однак після того, як наступного року Італія перейшла на бік Німеччини, Джорджу вдалося втекти.

Наступні шість місяців він провів "у бігах" Італією, перш ніж був знову схоплений, цього разу нацистами. Джорджа доправили до табору для військовополонених у Німеччині, де він був ув'язнений до кінця війни.

Моллі вийшла заміж за Джорджа 1947 року, і подружжя переїхало жити до Лондона, де він пішов стопами свого батька, вступивши до поліції. Вона, тим часом, працювала на різних роботах, зокрема шкільною казначейкою і медичною секретаркою.

Зрештою, подружжя повернулося до цього шляху 1973 року, після того, як Джордж вийшов на пенсію. За збігом обставин вони оселилися в колишньому поліцейському відділку в Ноку. Джордж був більш ніж на шість років старший за Моллі.

З часом стан його здоров'я погіршувався, що змусило подружжя переїхати до притулку в Тейлор Корт у Кіті у 1980-х роках. Тут Моллі доглядала чоловіка до його смерті 2002 року.

У Моллі п'ятеро онуків – Майкл, Деніел, Луїза, Аліса і Джордж. У неї також є п'ятеро правнуків – Джеймс, Метью, Еліза, Арі та Дімо-Джеймс – деякі з них живуть у Болгарії.