Стоунгендж сенсаційно відкрив одну зі своїх 5000-річних таємниць. Неймовірне досягнення для неолітичного суспільства, запевняють британські науковці

Дослідники з Університету Аберіствіта проаналізувала зразки каменю, відомого як валун Ньюолла, який був знайдений під час археологічних робіт ще сто років тому. Цей камінь, приблизно з футбольний м’яч за розміром, став ключем до розгадки транспортування менших каменів у Стоунхенджі, передають Патріоти України з посиланням на Daily Mail.

Більшість суперечок точилися навколо того, чи потрапили ці камені на місце під дією льодовикових потоків із території сучасного Уельсу, чи їх перевезли люди понад 5000 років тому. Використовуючи геохімічний аналіз і мікроскопічне дослідження, вчені дійшли висновку: слідів льодовикового транспортування не виявлено.

Навпаки, валун Ньюолла ідеально відповідає хімічному складу кам’яної породи Craig Rhos-y-Felin на півночі Пембрукшира в Уельсі. Це означає, що цей камінь був вручну переміщений з відстані понад 200 км — неймовірне досягнення для неолітичного суспільства.

Виявлено однакові рівні торію та цирконію в каменях зі Стоунхенджу та в породі Craig Rhos-y-Felin. Це підтверджує, що джерело каменів одне, і вони навряд чи могли бути принесені льодовиком, оскільки при такому сценарії подібні уламки мали б бути розкидані по всій місцевості, а цього не спостерігається.

У дослідженні уточнюється походження ще одного каменя в Стоунхенджі — так званого Каменя 32d. Раніше його вважали долерітом, але тепер встановлено, що він теж є фоліованим ріолітом — як і валун Ньюолла.

Це додатково підтверджує гіпотезу, що група приблизно з 80 «блакитних» каменів, які формують внутрішнє кільце монумента, була доставлена саме з Уельсу вручну неолітичними будівельниками