"Стрибнув у окоп, тут вибух, піднявся чорний пил": Герой України розповів, як пожалкував, що не загинув (відео)

Герой України, розвідник-сапер бригади «Рубіж» Ілля Жеведь, зустрів повномасштабну війну на Луганщині. Військова справа завжди була його покликанням, тому на момент великого наступу росіян захисник уже служив у Нацгвардії. Його підрозділ обороняв Рубіжне. У інтерв’ю «Армія TV» Ілля Жеведь розповів, як отримав поранення та чому пожалкував, що не загинув, передають Патріоти України.

Підрозділ військового тоді був біля Курдюмівки на Бахмутському напрямку. Штурмували щільно заміновану посадку. «Я стрибнув у окоп, тут вибух, піднявся чорний пил. Хотів вилізти, але зрозумів, що не відчуваю ніг. Подумав: «Усе, Ілюшка, ніжок у тебе немає». А потім: «Стоп, а як же я стою?». Розсіюється пил, я дивлюся на праву ногу, вона ціла. Ну вогонь. Дивлюся на ліву, а там все розірвано – пальці стирчать у різні сторони. А я сперся на окоп, і так стою. Ну, думаю, в принципі нічого страшного, пальців нема – то не проблема», – пригадує Ілля Жеведь.

Ноги добряче переломило, пошкоджену стопу військовому довелося відрізати. Для нього виготовили спеціальний протез. Після реабілітації Ілля Жеведь уже повернувся в стрій.

«Коли мене поранило, я навіть трохи засмутився, що не загинув. Якби загинув – там Вальгалла, хлопці-побратими чай заварили. Матеріальні питання взагалі б не цікавили. Ти вже в вищому світі, зробив уже щось класне. Знаєте, є така футболка з написом: «Герої не вмирають, вони йдуть до раю на перегрупування». Так і я, чекав би свого перегрупування на наступну місію. Готовий був її виконувати заради України і розвитку людства», – підсумував Ілля Жеведь.

Ілля Михайлович Жеведь (08. 11. 1999, м. Старий Самбір, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) – військовик. Старший сержант. Герой України (2024). Після закінчення школи навчався на факультеті права Львівського університету внутрішніх справ. Служить гранатометником у розвідувальному взводі 4-ї бригади оперативного призначення імені С. Михальчука Національної гвардії України. Від 2015 брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) воював на території Луганської області. У червні 2022 завдяки його мужності та професіоналізму на одній із ділянок фронту в Донецькій області було відбито наступ противника, що значно переважав у кількості. Під час виконання чергового бойового завдання разом із побратимами потрапив у засідку, але швидко організував оборону та знищив ворожу бронетехніку й близько 10 окупантів. Багаторазово прикривав своїх бойових товаришів, евакуйовував поранених.