Сидіти по-багатому: Скільки держава заробляє з товстосумів на платних камерах СІЗО

Без VIP-комфорту, але й без корупції

Про запровадження такої послуги в СІЗО в Міністерстві юстиції повідомили 8 травня 2020 року.

"Сьогодні запустили функціонування платних камер з поліпшеними умовами розміщення в українських слідчих ізоляторах. Першим справився Київський СІЗО - запрацювали 4 камери: одна 2-місна, одна 3-місна та дві 4-місні. Решта українських СІЗО підтягнуться трохи згодом. Вартість розміщення у Києві залежить від терміну, за який здійснюється оплата: 2 000 грн за добу, 8 000 грн за тиждень та 12 000 грн за місяць. Для зручності на наступному тижні забезпечимо можливість оплати онлайн на сайті "Онлайн будинок юстиції". Отримані кошти СІЗО будуть спрямовувати на підтримання належних умов утримання у безкоштовних камерах та на покриття собівартості утримання камер з поліпшеними умовами", - зазначив міністр юстиції Денис Малюська.

За його словами, у цієї ініціативи - дві ключові цілі:

- прибрати корупцію (замість хабаря, гроші за ліпшу камеру будуть йти офіційно у бюджетний спецфонд);

- знайти додаткове фінансування для слідчих ізоляторів, адже бюджетних коштів не вистачає.

Міністр також зауважив, що протягом запуску проекту опоненти намагалися розкрутити два міфи: нібито мова йде про "VIP-камери" та що така ініціатива порушує права людини.

"Обидва міфи, звичайно, є хибними. Це точно не "VIP-камери", як видно із фотографій, нічого надзвичайного ми не пропонуємо і не забезпечуємо. Ми надаємо можливість користуватися більшою, ніж звичайно, площею камер, а також базовим обладнанням на кшталт холодильника, телевізора або столового приладдя. Ну і ремонт не сторічної давнини, як це часто трапляється у наших слідчих ізоляторах. Наявність платних камер не порушує прав людини. Як і раніше, ми забезпечуємо функціонування безкоштовних камер і їх стан не тільки не погіршиться, а навпаки, буде поліпшений за рахунок доходів, які генеруватимуть платні камери. При цьому слід пам’ятати, що мова йде про слідчі ізолятори, тобто місця, де утримуються люди, щодо яких немає вироку суду і які вважаються невинуватими у вчиненні злочину. Якщо особа з точки зору закону невинувата - ми не повинні обмежувати її у можливості оплатити ліпші умови проживання. Що стосується злочинців (щодо яких вироки набрали законної сили), то їм жодні поліпшені умови за гроші створюватись не будуть. У тюрмах усі будуть у рівних умовах і будуть відбувати встановлене судом покарання за вчинений злочин", - зазначив Малюська.

Оскільки платні камери, на його переконання, прибирають одну із корупційних схем у СІЗО, це означає, що цю ініціативу намагатимуться припинити, саботувати, дискредитувати та обійти.

"Ми до цього готові, забезпечили прийняття усіх необхідних нормативних актів, впровадили системи контролю за наповненістю камер та витрачанням грошей. Тому якщо хтось хоче повоювати - welcome", - підсумував очільник Мін’юсту.

Відомо, зокрема, що у 2021 році на той час Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова намагалася оскаржити в суді існування платних камер в СІЗО. Проте Окружний адмінсуд міста Києва (ОАСК) задовольнив заяву Мін’юсту про закриття провадження і ухвалив, що даний спір не підлягає розгляду у судах (у тому числі цивільних і господарських) та повторне звернення до адмінсуду про той самий предмет не допускається.До слова, цей суд, відомий скандалами та корупцією, ліквідували 13 грудня 2022 року згідно зі спеціально ухваленим законом.

Прайс для тих, хто під арештом

За час свого існування проєкт з організації платних камер в установах системи виконання покарань набув популярності.

"Однозначно, що цю послугу варто розширювати. Криміногенна ситуація в країні через війну не погіршилася. Але СІЗО все ще залишаються переповненими, бо ми залежні від рішень суду, які могли б розвантажити ізолятори. Але допоки судові процеси лише тривають, а ми вже поміщаємо людину в нестерпні умови. Адже зазвичай умови в слідчих ізоляторах, де людина тільки очікує на вирок суду і юридично ще не є винною, - значно гірші, аніж у в'язницях, де вже засуджена особа відбуває покарання. СІЗО зазвичай дуже зношені, бо розташовані в старовинних будівлях ХVІІІ століття, переповнені, мають погані та неналежні умови. А кошти на в'язничну систему виділяються з державного бюджету за залишковим принципом, особливо що стосується капітального ремонту. Саме тому проєкт "Платні камери в СІЗО" є затребуваним", - розповіла заступник міністра юстиції Олена Висоцька в інтерв'ю Українському радіо.

З початку дії проєкту послугою поліпшеного побуту скористалася вже 781 особа. Платні камери у 28 установах по всій Україні дали держбюджету 24 978 700 грн - про це повідомили в Мін’юсті у відповідь на запит видання "Слово і діло".

Понад половину цієї суми, 14 671 900 грн, отримали за платні камери Київського СІЗО. Згідно з даними сервісу онлайн-бронювання покращених камер"ОН-ЛАЙН Будинок юстиції", у столиці така послуга коштує 2 тис. грн на добу, 8 тис. грн на тиждень, 12 тис. грн на місяць.

За обсягами зібраних коштів до першої п’ятірки також входять платні камери в Одеській, Львівській, Закарпатській і Полтавській установах виконання покарань. В Одесі привілейовані "апартаменти" для заарештованих дали бюджету 1 427 700 грн: доба перебування там коштує 985 грн, тиждень - 3502 грн, місяць - 4093 грн. У Львові сплачені за комфорт камер кошти сягнули 1 177 500 грн: доба перебування оцінена в 1 тис. грн, тиждень -в 3,5 тис. грн, місяць -в 4 тис. грн. Платні камери в Закарпатській області дали бюджету 858,8 тис. грн: за один день перебування там потрібно заплатити 524 грн, за тиждень - 1834 грн, за місяць - 3309 грн. Ця послуга у Полтаві поповнила бюджет на 811,8 тис. грн: там день перебування у покращених умовах коштує 600 грн, тиждень - 2,1 тис. грн, місяць - 3,8 тис. грн.

Найдешевші платні камери - в Івано-Франківську та Луцьку, де за день потрібно заплатити, відповідно, 290 та 300 грн, за тиждень - 991 та 1 тис. грн, за місяць - 1699 грн та 2200 грн. Ці установи з виконання покарань дали бюджету, відповідно, 226,6 тис. грн і 191 тис. грн.

У Мін’юсті кажуть, що платна кімната покращеного побуту виглядає краще, ніж звичайна, та містить невеликий обсяг побутової техніки: чайник, холодильник, мікрохвильову піч. За це додаткове обладнання людина й платить. При впровадженні проєкту фахівці міністерства брали за взірець американські приватні в'язниці. Європейські партнери високо оцінили цю ініціативу.