"Системне насильство, яке повторюється": У Данії зруйнували скульптури української художниці (фото)

У Копенгагені, Данія, невідомий зруйнував скульптури української художниці Марії Куликівської, які були частиною виставки My Body Is a Battlefield (Моє тіло — моє поле бою). Про це повідомила директорка Українського дому в Данії Наталія Попович, передають Патріоти України.

За словами Попович, виставка проходила з 18 листопада на набережній біля Українського дому в Копенгагені. 22 грудня, в день дипломатії, невідомий потрощив скульптури. При цьому зловмисник потрапив на камери відеоспостереження.

«Ця виставка, яку ми з Наталією Ткаченко відкрили 18 листопада і яка мала тривати до 26 грудня, наочно демонструвала пам’ять про війну, вразливість і життєстійкість українських жінок. Ми сприймаємо руйнування цих робіт — не лише як непоправиму шкоду, заподіяну мистецтву, ала як напад на історії, гідність і сенси, які втілювали скульптури нашої мисткині. Ми рішуче засуджуємо цей акт вандалізму. Водночас ми довіряємо данським правоохоронним органам і щиро сподіваємося, що винного буде встановлено та притягнуто до відповідальності», — розповіла Наталія Попович.

За словами директорки Українського дому в Данії, вона з колегами та партнерами перебувають на постійному зв’язку з місцевими правоохоронцями та сприяють розслідуванню злочину.

Сама Марія Куликівська розповіла, що таке вже траплялося раніше з її роботами. У 2014 році «бійці ДНР» розстріляли роботи у Центрі сучасного мистецтва Ізоляція. А після перформансу 254 Марії в Ермітажі її затримали та погрожували примусовим психіатричним ув’язненням. Невідомий знищив дві фігури вагітних жінок і одну меморіальну фігуру з квітів.

«Те, що сталося в Копенгагені, відбувається за тією ж логікою: знищення мистецтва як форми політичного тиску, напад на беззахисне тіло в стані надії та насильство без відповідальності. Мої роботи не чинили опору. Голови й животи були зламані навмисно. Це не вандалізм. Це системне насильство, яке повторюється. Ці три скульптури були серед останніх робіт мого попереднього життя. Їхнє знищення означає початок жалоби — і рішучий поворот до більш радикальної художньої мови», — зазначила українська художниця.