Мовна адаптація українських біженців в Естонії проходить успішно, проте їм бракує коштів на оплату комунальних послуг. Це випливає з дослідження, проведеного спільно естонською організацією за допомогою біженців та Міжнародною організацією з міграції (IOM). Про це пише Postimees, передають Патріоти України
Половина опитаних українців зазначили, що їхні доходи дозволяють покривати базові потреби у їжі, ліках та інших життєво важливих речах. Близько 18% заявили, що коштів вистачає на їжу, але не на оплату комунальних послуг та придбання ліків. Ще 18% можуть покривати свої витрати, але вони не мають коштів на великі покупки, такі як автомобіль.
«Так, 7% опитаних українців вказали, що однією з основних потреб є їжа. Ця кількість приблизно збігається з часткою зареєстрованих безробітних серед біженців та з кількістю одержувачів допомоги на виживання, що вказує на те, що економічно вразливі біженці зазнають труднощів із задоволенням базових потреб, включаючи купівлю продуктів», – робить виснок видання.
Як і всіх в Естонії, українців торкнулося зростання вартості життя. Близько 20% опитаних заявили, що їм доводиться купувати дешевшу їжу. Ще 20% використали свої заощадження, щоб сплатити за продукти, житло та медичні послуги. Заощаджень вистачає 37% біженців на один місяць, 22% – на три місяці, 17% – на один тиждень, а 12% не мають заощаджень.
В останні три місяці будь-яку державну допомогу чи гуманітарну підтримку отримували 46% опитаних. Українці отримують допомогу на тих самих умовах, що й естонці: батькам надають сімейну допомогу, а також за необхідності – субсидії на оренду, допомогу з безробіття чи пенсії.
На момент проведення дослідження 64% опитаних було працевлаштовано. Високий рівень зайнятості українських біженців в Естонії є прикладом для інших країн Європи. У жовтні на обліку в Касі з безробіття перебували близько 3200 українців, що становить 6,8% від усіх безробітних. Чверть працівників мають ступінь бакалавра, п'ята частина – ступінь магістра. Близько 30% українських біженців мають професійну чи технічну освіту, чверть – середню чи іншу спеціалізовану.
Більшість працюють за наймом, і лише 7% займаються підприємництвом, хоча така сама кількість опитаних відзначили, що мали власний бізнес чи господарство в Україні. Найбільш поширені сфери зайнятості – виробництво (23%), сфера обслуговування (15%), готельний та ресторанний бізнес (12%) та будівництво (9%). На батьківщині вони частіше працювали у торгівлі, освіті, фінансах та страхуванні. 94% працевлаштованих мали письмовий трудовий договір, інші працювали неофіційно.
Близько 80% українських біженців живуть у орендованих квартирах. Так, 80% із 600 опитаних заявили, що справляються з витратами на житло самостійно, решта отримують допомогу від держави чи родичів.
В Україні прогнозують відносно теплу зиму 2026–2027 років без тривалих сильних морозів. Стійкий сніговий покрив може не сформуватися, хоча наприкінці грудня можливі снігопади. Такий прогноз озвучила синоптикиня Віра Мартазінова, передають Патріоти Укра...
В Україні у 2027 році мінімальну пенсію планують підвищити з 2595 до 2878 грн. Збільшення становитиме 283 грн, або близько 10,9%. Водночас фактичний прожитковий мінімум для пенсіонера, який відображає вартість базових товарів і послуг за актуальними ці...
