Ситуація стрімко погірішується? У Естонії зростання цін сильно вдарило по гаманцях біженців

Мовна адаптація українських біженців в Естонії проходить успішно, проте їм бракує коштів на оплату комунальних послуг. Це випливає з дослідження, проведеного спільно естонською організацією за допомогою біженців та Міжнародною організацією з міграції (IOM). Про це пише Postimees, передають Патріоти України

Половина опитаних українців зазначили, що їхні доходи дозволяють покривати базові потреби у їжі, ліках та інших життєво важливих речах. Близько 18% заявили, що коштів вистачає на їжу, але не на оплату комунальних послуг та придбання ліків. Ще 18% можуть покривати свої витрати, але вони не мають коштів на великі покупки, такі як автомобіль.

«Так, 7% опитаних українців вказали, що однією з основних потреб є їжа. Ця кількість приблизно збігається з часткою зареєстрованих безробітних серед біженців та з кількістю одержувачів допомоги на виживання, що вказує на те, що економічно вразливі біженці зазнають труднощів із задоволенням базових потреб, включаючи купівлю продуктів», – робить виснок видання.

Як і всіх в Естонії, українців торкнулося зростання вартості життя. Близько 20% опитаних заявили, що їм доводиться купувати дешевшу їжу. Ще 20% використали свої заощадження, щоб сплатити за продукти, житло та медичні послуги. Заощаджень вистачає 37% біженців на один місяць, 22% – на три місяці, 17% – на один тиждень, а 12% не мають заощаджень.

В останні три місяці будь-яку державну допомогу чи гуманітарну підтримку отримували 46% опитаних. Українці отримують допомогу на тих самих умовах, що й естонці: батькам надають сімейну допомогу, а також за необхідності – субсидії на оренду, допомогу з безробіття чи пенсії.

На момент проведення дослідження 64% опитаних було працевлаштовано. Високий рівень зайнятості українських біженців в Естонії є прикладом для інших країн Європи. У жовтні на обліку в Касі з безробіття перебували близько 3200 українців, що становить 6,8% від усіх безробітних. Чверть працівників мають ступінь бакалавра, п'ята частина – ступінь магістра. Близько 30% українських біженців мають професійну чи технічну освіту, чверть – середню чи іншу спеціалізовану.

Більшість працюють за наймом, і лише 7% займаються підприємництвом, хоча така сама кількість опитаних відзначили, що мали власний бізнес чи господарство в Україні. Найбільш поширені сфери зайнятості – виробництво (23%), сфера обслуговування (15%), готельний та ресторанний бізнес (12%) та будівництво (9%). На батьківщині вони частіше працювали у торгівлі, освіті, фінансах та страхуванні. 94% працевлаштованих мали письмовий трудовий договір, інші працювали неофіційно.

Близько 80% українських біженців живуть у орендованих квартирах. Так, 80% із 600 опитаних заявили, що справляються з витратами на житло самостійно, решта отримують допомогу від держави чи родичів.