Ситуація ускладнилася: З України масово виїхали спеціалісти - кого бракує на ринку праці

Через мобілізацію та виїзд за кордон, Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних людей. До прикладу, за рік у країні поменшало на пів сотні самих лише логопедів. А це означає, що щонайменше 500 дітей із порушенням мовлення втрачають свого наставника. Як та чи можливо спинити цей процес у країні, яка воює, - розповість кореспондентка ТСН Олена Гущик, передають Патріоти України.

В Україні бракує логопедів - причини

До логопеда шестирічна Варвара приходить тричі на тиждень. Усе що хоче сказати, поки пояснює на картках, дотиком або вигуком.

Варя з родини переселенців. Їхнє рідне Рубіжні нині під окупацією. Коли переїхали у Київ, у травні 22-го одразу довго шукали спеціаліста для доньки. "У нас в центрі є черга на заняття. Дітки чекають щоб попасти хоча б на діагностику", - кажуть працівники медцентру.

Заняття з логопедом мають бути системними і перерва в них для таких дітей як Варвара може означати - що треба починати усе заново. Аби такого не сталося, враховучи переїзди і ситуацію в країні - її мамі довелося опанувати нову професію"Коли в мене з’явилася така дитина, прийшлось отримувати другу освіту логопедичну", - каже мати дівчинки.

І це лише у цьому центрі в столиці країни. Що в решті областей? Логопеди, особливо ті, які займаються найскладнішими випадками - виїжджають з країни швидше, аніж нові здобувають освіту. "Зараз очного навчання майже немає, студенти або за кордоном, або сидять у себе вдома і на жаль, такої кількості людей, яку б я хотіла бачити її немає", - каже логопед-дефектолог Ольга Гаврилова.

Яких спеціалістів бракує в Україні

Спеціалістів меншає з кожним роком - говорить і офіційна статистика. І мова не тільки про логопедів."Від початку повномасштабного вторгнення декілька разів зріс попит на психологів і психіатрів. Власне, з медициною ми бачимо саме зростання кількості вакансій подекуди на 60-70%, як порівнювати до повномасштабного вторгнення", - каже редакторка WORK.UA Євгенія Кузенкова.

Найбільший дефіцит з'явився у сфері медицини, а ще серед робітничних професій. Загалом там, де опанувати навички неможливо навіть за рік. А все тому, що усе більше людей обирають роботу онлайн. Без довгого навчання.

Серед тих, хто нині працює онлайн і Валерія. Вона з Донецька. Після окупації - жила і працювала в дитячому центрі в Києві. Допоки не втратила дім вдруге, і не виїхала з України до Німеччини.

"В якийсь момент я зрозуміла, що я вже не можу. А для діток потрібна віддача, потрібна енергія. Тому я зрозуміла, що мені краще виїхати", - каже Валерія.

Повертатися поки не планує. Працює онлайн і залучає до уроків ще й батьків "Ми працюємо в форматі супровізії. Тобто я переглядаю відео з батьками, надсилаю їм якісь рекомендації стосовно подальших занять, потім ми дзвонимося. Тобто батьки є моїми руками, а я їм керую. І тоді процес налагоджено, бо дитинка не може висидити в онлайні", - каже Валерія.