Таємницю розгадано! Чому деякі спогади залишаються, а інші зникають

Дрібні моменти, які пов’язані з важливими подіями, та трапляються до чи після них, краще закріплюються в мозку, ніж ті, які не мають сильної емоційної прив’язки, заявляють вчені. Про це пише видання Popular Science, посилаючись на результати нового дослідження, опублікованого у журналі Science Advances, передають Патріоти України.

Вчені зазначають, що йдеться про події, які включають щось несподіване, приємне або емоційно сильне. Наприклад, якщо людина, яка виграла в лотерею, швидше за все, запам'ятає, що вона робила безпосередньо перед цим, навіть якщо це було щось буденне. Також у пам'яті може відкластися те, у що ви були вдягнені або що їли на обід, коли отримали погану новину.

Розуміння механізмів роботи мозку, що лежать в основі цього явища, може допомогти розробити більш ефективних методів лікування людей з проблемами пам'яті або може бути використаним для допомоги студентам у засвоєнні складних понять.

"Пам'ять – це не просто пасивний записний пристрій: наш мозок вирішує, що є важливим, а емоційні події можуть повертатися в минуле, щоб стабілізувати нестійкі спогади. Розробка стратегій для зміцнення корисних спогадів або послаблення шкідливих є давньою метою когнітивної нейробіології.

Наше дослідження показує, що емоційну значущість можна використовувати як точний спосіб для досягнення цих цілей", – зазначив у своїй заяві співавтор дослідження, психолог Бостонського університету доктор Роберт М. Г. Рейнхарт.

Вибірковість мозку

У новому дослідженні вчені використовували приклад людини, яка прогулюється по Національному парку Єллоустоун і бачить стадо бізонів, що йде повз. Вони виявили, що цей момент не тільки закріплює в пам'яті одне враження, але й кілька дрібних, більш буденних, що відбуваються перед та після нього. Наприклад, споглядання на камінь, що лежить на стежці, або за маленькою твариною в траві.

"Питання полягає в тому, які механізми це забезпечують. Саме це ми і намагалися з'ясувати: як мозок вибірково підсилює ці тендітні спогади", – каже Рейнхарт.

Різні типи спогадів зберігаються у взаємопов'язаних ділянках мозку. Явні спогади – про події, які трапилися з вами, а також загальні факти та інформація. Гіпокамп, неокортекс і мигдалина разом зберігають ці епізодичні спогади.

Неявні спогади, наприклад ті, що відповідають за рухи тіла, зберігаються в базальних гангліях і мозочку. А короткочасна робоча пам’ять головним чином пов’язана з префронтальною корою мозку.

Важливі моменти нашого життя займають особливе місце в пам’яті. Вчені по-різному трактують поняття ретроактивного та проактивного посилення пам’яті – тобто того, як спогади пріоритезуються одразу після значущих подій. Дослідження поки не дають однозначної відповіді: невідомо, чи слабкі спогади стають стабільнішими або легше пригадуються завдяки прив’язці до яскравих.

Швидкий тест на пам'ять

Щоб показати, що поліпшення пам’яті відбувається саме в мозку, для дослідження залучили майже 650 людей, провели 10 окремих експериментів і використали штучний інтелект для аналізу великого обсягу даних.

За словами Рейнхарта, головна відмінність цього дослідження в тому, що мозок використовує гнучкий підхід, щоб вирішувати, які спогади зберігати.

У кількох експериментах учасникам показували десятки зображень з різним рівнем винагороди, а наступного дня проводили швидкий тест на пам’ять. Вчені відзначили, що сила спогадів про події після важливої події залежала від емоційного впливу цієї події. Що довше тривала важлива подія, то більшою була ймовірність, що й наступні події запам’ятаються.

Таке пріоритетне збереження не спостерігалося для моментів, які сталися до важливої події (ретроактивні спогади). Ці спогади швидше закріплювалися, якщо мали спільні риси з ключовою подією, наприклад, відповідний колір чи іншу візуальну підказку.

Рейнхарт каже, що це перше підтвердження "градуйованої пріоритетності" у людей – нового принципу, за яким мозок впорядковує та закріплює повсякденні спогади.

"Вперше ми показуємо чіткі докази того, що мозок рятує слабкі спогади в градуйованому порядку, керуючись їх високим рівнем схожості з емоційними подіями", – зазначив співавтор дослідження, доктор Ченьян (Лео) Лін.

Команда також виявила, що якщо будь-які вторинні спогади самі по собі мали емоційне значення, ефект посилення пам'яті зменшувався. Згідно з висновками команди, мозок надає пріоритет крихким моментам, які в іншому випадку зникли б.

Відновлення пам'яті та інші переваги

Хоча дослідження зосереджувалося на вивченні основних механізмів кодування спогадів, його результати можуть стати основою для майбутніх клінічних і практичних досліджень і втручань.

"Це відкриття має широке значення як для теорії, так і для практики. В освіті поєднання емоційно цікавого матеріалу зі складними поняттями може поліпшити запам'ятовування. У клінічних умовах ми потенційно можемо врятувати спогади, які слабкі і загубилися в глибинах нашої пам'яті, наприклад, через звичайне старіння. Це також може стосуватися до людей з травматичними розладами – можливо, ви не хочете мати неприємні спогади", – зазначив Рейнхарт.