Токар Олександр Котенко з Вінниччини приїхав на Майдан наприкінці грудня 2013 року. Тоді на виробництві, де він працював, зробили перерву, зазначають Патріоти України.

"З початку Революції гідності рвався на Майдан. Хотів відстоювати права нашого народу на шляху до самостійності. Знаю, багато моїх земляків поїхали в Київ одразу після побиття студентів. Але на той час я працював на цукрозаводі. Сезон був в розпалі, тому мене не відпускали. Наприкінці грудня на виробництві зробили перерву. Я підійшов до начальника і висловив свою громадянську позицію. Сказав: "Вибачайте, але я ні дня не можу терпіти. Можете мене звільняти, я все одно поїду на Майдан", - згадав Олександр Леонідович.

18 лютого в Маріїнському парку отримав удар в голову і знепритомнів.

"Досі не можу зрозуміти, то гумова куля влучила мені в скроню чи так сильно вгріли кийком. Отямився з запеченою кров'ю в роті і в носі. Ще щось влучило поверх бушлата, вирвало шматок тканини і пройшло по шкірі над ключицею. Це було диво, що мене лише ледь зачепило. Але про страх я не думав, все було на адреналіні. Вже після поранення побіг на Інститутську. Там нас давили силовики, хто падав буквально добивали кийками. Знайомий хлопець з Волині теж опинився під ногами правоохоронців. Зі злості кинувся на них, а силовики від здивування вирячились на мене, на мить зупинились і я зумів витягти Ростислава. Невдовзі біля нас розірвалась світлошумова граната і чоловіка, що був поряд зі мною, вирубило. Теж його витягував. Але, коли відійшли на Майдан, мене розібрало після поранення"", - розповів Котенко.

Чоловіку діагностували струс мозку. Тиждень його виходжували в госпіталі в Українському домі.