Такий удар сьогодні позбивав би навіть супутники з орбіти: Науковці з'ясували, коли в історії Землі стався найпотужніший сонячний спалах

Давні французькі дерева зберегли пам'ять про один із найпотужніших сонячних спалахів, що дістався Землі. Радіовуглецевий аналіз кілець 140 напівскам'янілих стовбурів виявив у них сліди впливу високоенергетичних сонячних частинок, що близько 14 300 років тому могли спричинити на Землі потужну геомагнітну бурю. Сьогодні ця подія призвела б до втрат супутників та відключення електромереж, розповідає видання New Scientist.

Як спалахи на Сонці впливають на Землю?

На Сонці регулярно відбуваються потужні спалахи, під час яких у короні світила різко зростає інтенсивність випромінювання, а у космос викидаються високоенергетичні частинки та корональна маса. Ці викиди не завжди направлені на Землю. Але якщо сонячні частинки все ж дістануться земної атмосфери, то виникнуть полярні сяйва, а магнітне поле нашої планети може збурюватися, що призведе до геомагнітних бур, які здатні впливати на електричну інфраструктуру.

Утім, наслідки сонячної активності можуть зберігатися не лише у записах астрономів, а й у кризі чи деревах — у вигляді частинок радіоактивного вуглецю. За ними науковці досліджують минуле нашого світила та намагаються спрогнозувати його активність. Новий «запис» про сонячні спалахи знайшли французькі науковці з Колеж де Франс під час дослідження старих дерев.

Що показали дерева?

Через ерозію берегу біля французької річки науковці виявили 140 стовбурів дерев, які почали піддаватися скам'янінню. У них вчені знайшли аномально завищені рівні вуглецю-14 — ізотопу, який утворюється при потраплянні космічних променів у земну атмосферу. За візерунком дослідники вчені визначили, що вуглецева аномалія відбулася приблизно 14 300 років тому. Порівнюючи цей вуглецевий сплеск із оцінками вмісту берилію у гренландській кризі, який також виникає через вплив космічних променів, науковці припустили, що у цей час Землю накрило величезними обсягами високоенергетичних сонячних частинок. Вчені сподіваються, що їхнє дослідження допоможе краще зрозуміти не лише вплив Сонця на Землю у минулому, а і передбачати активність світила на майбутнє, щоб захистити сучасну інфраструктуру від її впливу.