"Тягне, щемить, пече": У жінки на Донеччині назавжди в шиї застряг уламок снаряда окупантів - витягти його неможливо (фото)

У фельдшерки Оксани Корнєвої з міста Сіверськ, що на Донеччині, внаслідок обстрілу російськими окупантами у тілі назавжди залишився осколок снаряда. Історію жінки розповідає портал ТСН, передають Патріоти України.

Як розповідає сім'я Корнєвих, після чергового артилерійського обстрілу російськими окупантами міста, вони перебралися в приватний сектор – в передмістя, де жив батько Оксани. Але 6 травня о 04.00 на будинок впала касетна бомба.

"Я відчула, що у мене щось дуже гаряче в області декольте, а потім чую, що пульсує в шиї кров. І я так тихо кажу чоловіку, що поранена. І відчуваю, що я вже не можу нормально на ногах стояти", – згадує тепер Оксана.

Жінку врятувало те, що вона, медик за освітою, заздалегідь якісно навчила сім'ю всім потрібним основам медичної допомоги.

"Тільки що я побачила, що мама поранена, я схопила телефон і побігла дзвонити її колезі-фельдшерці, щоб вона приїхала і допомогла – схопила швидко ліхтарик, поки тато брав медикаменти. Бачу, мама сидить вже без свідомості. Тато підняв нашатир, вона стала приходити в себе, і він почав обробляти їй рану", – розповідає дочка жінки Аня.

"В даному випадку, якщо, звичайно, у вас є якась аптечка, а в ній стерильні серветки або спеціальні гемостатичні, які можуть хоч мінімально зупинити кровотечу, необхідно максимально прикрити ними ділянку поранення, але не треба занадто сильно на цю ділянку тиснути, тому що тоді ми отримаємо внутрішню кровотечу", - говорить, коментуючи цю історію, нейрохірург Еміль Аскеров.

Результати рентгенівського дослідження Оксани шокували лікарів - у шийному хребці поруч із сонною артерією застряг уламок ворожого снаряда.

"Це не куля, яка кругла і її можна витягнути назад. Це гострий уламок. Його розмір - 11 на 7 міліметрів, це дуже великий шматок. І його звідти дістати неможливо", - каже жінка. Консиліум нейрохірургів виніс вердикт - Оксані доведеться жити з уламком в шиї.

"Біль відчувається майже постійно. Болить від місця, де він увійшов, і через всю шию. Дискомфортно, тягне, щемить, пече. Важко розмовляти. Це вже я зараз не соромлюся, а раніше було ніяково, тому що мене права сторона нижньої щелепи не слухалася, тому що вражений був лицевий нерв. Ковтати важко, не можна швидко поїсти. [ ... ] Попри те, що болить, що важко, я намагаюся цього нікому не показувати і не робити з себе жертву. Треба жити далі, життя триває", - підсумувала вона.