Трапляється і 10 000 км від Батьківщини: Орнітолог розповів, де зимують українські лелеки

З України лелеки відлітають у напрямку Африки, але маршрути їхньої міграції та "пункти призначення" залежать від різних факторів. Про це розповів орнітолог Віталій Грищенко, передають Патріоти України.

Фахівець зауважує, що традиційна думка про те, що білі лелеки відлітають з України на дуже велику відстань у 10 тисяч кілометрів, не завжди є правильною.

"Загалом це так, але треба зробити важливе уточнення: на 10 тисяч вони летять не відразу й не завжди. Шлях у них може бути й удвічі коротшим", – наголошує Грищенко.

Як зазначає він, у білого лелеки насправді цікавий тип міграції. Під час осіннього перельоту, який фактично починається ще влітку, зі Східної Європи вони майже завжди досягають Африки за одним "кидком" – летять швидко і без тривалих зупинок. "Рекордсмени" можуть дістатися Єгипту всього за 12–13 днів.

"І це при тому, що наші бузьки не летять навпростець – із півночі на південь. Шлях міграції їхній дуже вихилястий. Так, лелеки з Польщі й західної частини України летять спершу на південний схід уздовж пасма Карпат до пониззя Дунаю, далі на південь через Румунію й Болгарію до Босфору, Туреччину перетинають "по діагоналі", біля затоки Іскендерун знову повертають на південь і через Близький Схід досягають Єгипту. Ну а далі – на південь по долині Нілу", – розповів дослідник.

З його слів, у 2024 році один з польських лелек із передавачем з 27 липня за 12 днів долетів із Седлецького повіту до Єгипту, подолавши 3288 км. Таким чином, птах щодня проходив в середньому 274 км.

Експерт також розповів про результати спостереження за міграцією лелек з трекерами цього року. Так, словацький боцян Макс розпочав переліт 8 серпня, 19 серпня дістався Єгипту, а 24 серпня вже був у Чаді. За 17 днів він пролетів 5800 км, у середньому – 341 км щодня, максимальна дистанція за день – 487 км. Також відомо, що польська лелека Збися з 8 серпня за 17 днів долетіла до Судану, додає Грищенко.

За його даними, перша міграційна мета українських лелек – Сахель, широка смуга напівпустель і саван південніше Сахари. Вона проходить через Судан, Чад, Нігер та інші країни – від Сенегалу на заході до Судану та Еритреї на сході. Тут лелеки затримуються на тривалий час, щоб відпочити і відновити запаси "пального" – жирові резерви, які були "спалені" під час довгої подорожі.

Як зазначає орнітолог, у Сахелі лелеки можуть залишатися щонайменше на місяць, а деякі взагалі зимують тут. Саме тому вони так поспішають залишити Україну – важливо встигнути потрапити в Сахель у оптимальні терміни. Адже в тропіках клімат також сезонний.

"Пригадайте хоча б шкільний курс географії – сухий і вологий сезони. Так ось, наші лелеки прилітають у Судан і Чад якраз наприкінці сезону дощів. Сильні зливи поступово припиняються, але в ґрунті ще достатньо вологи. Рослинність буяє, а відтак є багато різноманітних дрібних тварин, якими й живляться лелеки. Ну а далі – все залежить від обставин. Причому як зовнішніх, так і внутрішніх", – розповів Грищенко.

Обставини, що впливають на переліт

Зовнішні фактори, пояснює Грищенко, це перш за все наявність достатньої кількості їжі. Якщо її стає недостатньо, птахи перекочовують на південь – в Східну Африку (Кенія, Танзанія тощо). Якщо й там важко, летять ще далі – аж до Південної Африки. Тоді справді йдеться про 10 тисяч кілометрів, а то й більше, з урахуванням тривалих кочівель.

Внутрішні фактори – це характер самих лелек, які, як і люди, бувають різні: хтось схильний до далеких мандрівок, хтось – не дуже. Йдеться про "поведінковий поліморфізм".

Дані з трекерів показують, що чимало східноєвропейських чорногузів зимують у центральній частині Африки – для чого летіти дуже далеко, коли й тут комфортно. До того ж птахам, які далеко відлетіли, і повертатися довше. Однак частина лелек переміщуються далі на південь, а деякі птахи взагалі мають свої улюблені місця для зимівлі. Наприклад, німецький лелека Боб протягом 10 років прилітав зимувати на одну й ту ж ферму в Зімбабве (тоді це була Південна Родезія). Завдяки кільцю його впізнавали і зустрічали так само радісно, як лелек біля гнізд.

Крім того, багато чого залежить від погодних умов. Тривала посуха в зоні Сахелю в минулому змушувала лелек мігрувати далі на південь. Наразі ситуація зовсім інша.

"У лютому лелеки з різних кінців Африки починають рухатися на північ і поступово вливаються у потужний міграційний потік, який іде у зворотному напрямку: по долині Нілу, через Близький Схід, Туреччину, Босфор, Балкани. А далі він розтікається потічками і струмочками по всій Східній і Центральній Європі", – додав Грищенко.

Зараз міграція лелек підходить до завершення, зазначає спеціаліст. Прольотні зграї трапляються все рідше, хоча їх ще можна зустріти до жовтня.

Раніше повідомлялося, що зграї птахів здіймаються в небо над рідними краями, виконуючи вражаючий прощальний танець перед початком сезонної міграції у теплі краї.