Більшість дорослих потребує від семи до дев'яти годин сну на добу, однак деякі люди почуваються бадьорими навіть після чотирьох-п'яти годин відпочинку. Вчені з'ясували, що одну з причин такої особливості можуть пояснювати рідкісні генетичні мутації, передають Патріоти України.
Дослідження також показують, що окремі варіанти генів можуть впливати на стійкість до наслідків недосипання. Про це йдеться в матеріалі ВВС, присвяченому новим науковим відкриттям у цій галузі.
Професорка імунології Еймі П'ю Бернард зазвичай лягає близько 22:00 і прокидається о 4:30. Навіть після п'яти годин сну вона почувається бадьорою, тренується та встигає виконувати робочі завдання.
У 2019 році Бернард з'ясувала, що має рідкісну генетичну мутацію, пов'язану із сімейним синдромом укороченого сну (FNSS). Люди з ним можуть спати від чотирьох до шести з половиною годин і почуватися нормально
Дослідники виявили кілька мутацій, пов'язаних із цим синдромом, однак точний механізм їхньої дії ще вивчають.
Експерименти на мишах показали, що носії окремих мутацій не лише менше спали, а й могли бути захищені від порушень пам'яті. В одному з досліджень у таких тварин також рідше розвивалася мишача версія хвороби Альцгеймера.
Інший експеримент із різнояйцевими близнюками показав, що носій мутації спав приблизно на годину менше. Після 38 годин без сну він допускав приблизно на 40% менше помилок під час виконання завдань, ніж його близнюк.
Водночас у нього зберігалася майже така сама кількість не-REM-сну, зокрема глибокого, що може свідчити про ефективніше використання часу відпочинку.
За оцінками дослідників, генетика пояснює від 30% до 65% відмінностей у тривалості сну. Аналіз даних майже 650 тисяч дорослих виявив близько 244 ділянок геному, пов'язаних із цим показником.Окремі поширені генетичні варіанти впливають на тривалість сну лише приблизно на хвилину кожен. Однак разом вони можуть пояснювати різницю приблизно у 20 хвилин.
Дослідження також виявило можливий зв'язок між генетичною схильністю до короткого сну та нижчим ризиком післяпологового психозу серед жінок із біполярним розладом. Водночас у ширшій вибірці такі генетичні варіанти асоціювалися з вищим ризиком безсоння, втоми, симптомів депресії, СДУГ і діабету 2 типу.
Навіть якщо людина переконана, що добре почувається після короткого сну, це не завжди означає, що її організм не страждає. В одному з досліджень здорові дорослі, які спали лише чотири-шість годин, поступово гірше виконували когнітивні завдання, хоча самі оцінювали сонливість лише як незначну.
Тому вчені наголошують: суб'єктивне відчуття бадьорості не є надійним показником того, наскільки добре людина переносить недосипання.
Дослідники сподіваються, що подальше вивчення генетичних особливостей допоможе визначати людей, які справді стійкі до нестачі сну, а також розробляти методи лікування порушень сну. Однак для цього потрібно зрозуміти, як саме працюють відповідні генетичні механізми, щоб уникнути непередбачуваних побічних наслідків.
Більшість дорослих потребує від семи до дев'яти годин сну на добу, однак деякі люди почуваються бадьорими навіть після чотирьох-п'яти годин відпочинку. Вчені з'ясували, що одну з причин такої особливості можуть пояснювати рідкісні генетичні мутації, пе...
В Україні продовжується зростання вже чинних податків через зміну деяких показників держбюджету. Цього разу збільшення стосуватиметься податку на нерухомість, тож за кожен «зайвий» метр житла доведеться віддати майже 130 гривень, передають Патріоти Укр...
