Попри те, що парашути давно використовуються в авіації та рятували життя пілотам ще з початку ХХ століття, пасажирам комерційних авіарейсів їх не видають. Експерти пояснюють, що така ідея виглядає привабливо лише на перший погляд, але в реальних умовах польоту є практично непридатною, пише Slash Gear, передають Патріоти України.
Під час стандартного інструктажу з безпеки пасажирам розповідають про аварійні виходи, кисневі маски та рятувальні жилети, однак парашути навіть не згадуються.
Основна проблема – умови польоту. Комерційні літаки зазвичай рухаються на висоті близько 10–12 км, де температура сягає мінус 50°C, а повітря непридатне для дихання без кисневих систем.
Крім того, швидкість літака становить сотні кілометрів на годину, що робить стрибок без спеціальної підготовки практично неможливим.
"Сотні пасажирів, які стрибають у потік повітря з температурою -50°C і швидкістю близько 800 км/год без підготовки – це сценарій, який навряд чи закінчиться добре", – зазначається у матеріалі.
Як приклад наводять інцидент 1982 року з рейсом British Airways 747-200, який потрапив у хмару вулканічного попелу і втратив усі двигуни. Літак стрімко знижувався, але екіпажу вдалося їх перезапустити та здійснити аварійну посадку.
Експерти підкреслюють: якби пасажири тоді використовували парашути, це могло б призвести до ще більшої кількості жертв.
"Немає жодних обставин, за яких організований стрибок пасажирів із літака є життєздатним рішенням", – йдеться в поясненні.
Навіть у випадках, коли літак перебуває на безпечній висоті для стрибка, організувати масове покидання салону практично неможливо. Додатковою проблемою є відсутність підготовки у більшості пасажирів.
Фахівці зазначають, що сучасна авіація і так є найбезпечнішим видом транспорту, а додавання парашутів не підвищило б безпеку, а навпаки – створило б нові ризики.
У деяких приватних літаках застосовуються системи аварійного порятунку всього повітряного судна, однак через вагу, вартість і обмежену ефективність їх не використовують у комерційній авіації.
В Україні фактичний прожитковий мінімум (вартість базового набору товарів та послуг) значно вищий, ніж встановлені соціальні стандарти. Ті, хто отримує менше фактичного прожиткового мінімуму, знаходяться за межею бідності. Фактичний прожитковий мінімум...
Неявка до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за належним чином врученою повісткою без поважної причини може обернутися адміністративним штрафом. Під час особливого періоду його розмір для громадян становить від 17 000 до 25 5...
