У публічному просторі дедалі частіше звучать голоси ностальгії за радянським минулим: мовляв, "тоді все було справжнє", "їжа – натуральна". Серед найбільш згадуваних продуктів – знамените радянське морозиво і густа сметана, в яку, як люблять повторювати, "ложка стояла". Але чи справді вони були такими ідеальними? OBOZ.UA розповідає деталі, передають Патріоти України.
Яким було радянське морозиво
На початку 1960-х років, дійсно, стандарти виробництва морозива були високими. У складі – вершки, молоко, натуральні ароматизатори. Але через економічні труднощі, дефіцит якісної сировини та загальну практику "оптимізації" процесів, виробники почали масово замінювати вершки дешевшими інгредієнтами. Молоко, знежирене сухе молоко, рослинні жири (у тому числі гідрогенізовані), пальмова олія – усе це стало типовими компонентами радянського пломбіру.
Щоб морозиво зберігало консистенцію, у нього додавали згущувачі – крохмаль або пшеничне борошно. Це дозволяло здешевити виробництво й компенсувати відсутність натурального жиру. Звичайно, у великих містах і на "показових" комбінатах часто дотримувались ГОСТу, але в периферії рецепти були гнучкішими.
Що додавали у сметану
Сметана – інший продукт, що в СРСР став символом "якості з минулого". Але й тут не все було так прозоро. Щоб надати сметані густоти, виробники використовували крохмаль. Це був простий спосіб зробити консистенцію щільною, навіть якщо вміст молочного жиру був нижчий за норму. Фактично це вже не сметана в класичному розумінні, а щось середнє між йогуртом і загущеною масою.
На деяких виробництвах зловживали і водою – додавали її до сировини, а потім згущували суміш тим самим крохмалем. У результаті – візуально якісний продукт, який "тягнеться ложкою", але вміст корисних речовин залишає бажати кращого.
Що траплялося на молокозаводах
Нерідко працівники молокозаводів розповідали про так звану практику "недоливу" або "відкату". Частину якісної сировини забирали "на сторону", а для звітності партію доводили до потрібної ваги водою, сурогатами або технічними загусниками.
Тому різниця між сметаною з держмагазину в обласному центрі та тією ж сметаною в районному магазині могла бути суттєвою. В СРСР система харчування часто трималася на паперових звітах, компромісах і спробах приховати нестачу сировини.
Боєць з позивним «Горох» — один із пілотів важкого бомбера Vampire 20 полку безпілотних систем «к-2». Відео розмови з бійцем та кадрів його бойової роботи було оприлюднене 2 серпня на каналі полку, передають Патріоти України. Серед росіян цей дрон відо...
Військовозобов'язаним в Україні можуть вручати два види повісток: для уточнення даних у ТЦК і СП (що й відбувається найчастіше) і так звану бойову повістку, тобто мобілізаційне розпорядження. У другому випадку йдеться про відправлення або в пункт пості...