Це може здивувати! СРСР хотіли назвати по-іншому - ось чому не прижився перший варіант

Країну, яка сім десятків років існувала на території Східної Європи, Середньої та Північної Азії ми звикли називати СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік. Однак, вона могла отримати геть іншу назву, передають Патріоти України.

Як з’ясував OBOZ.UA, під час дебатів про створення союзної держави всерйоз розглядався варіант Союз Радянських Республік Європи й Азії (СРРЄА). Його автором був "вождь світового пролетаріату" Володимир Ленін. Розбираємось, чому його варіант не прижився.

Історики чітко фіксують, що Російська імперія розпалась у 1917 році, а СРСР офіційно був утворений у 1922 році. У період між цими датами на землях, що увійшли до складу Країни Рад тривали складні державотворчі процеси, які призвели до того, що до моменту проголошення об’єднання уже фактично сформувались радянські "республіки" під керівництвом більшовицької партії. Так уже існували РСФРР (Росія), а також Українська, Білоруська, Азербайджанська, Вірменська й Грузинська республіки та низка державних утворень у Середній Азії.

Громадянська війна поступово згасла, і постало питання: яким чином юридично закріпити об’єднання цих утворень. На столі у комуністів лежали дві пропозиції:

• План Сталіна ("автономізація"): Йосип Сталін, який на той час був наркомом у справах національностей, пропонував, щоб Україна, Білорусь та Закавказька федерація просто увійшли до складу Російської СФРР на правах автономій. В такому разі Росія займала би домінуюче положення.
• План Леніна (федерація): Ленін різкокритикував сталінську пропозицію. Він вважав, що такий підхід (поглинання) образить "націоналів" і підживить націоналізм. Натомість він запропонував створити "новий поверх" — федерацію рівноправних республік, які б разом з РСФРР утворили новий союз.

У листі до Політбюро від 26 вересня 1922 року Ленін наполягав: майбутня держава має будуватися як союз рівноправних республік, а не як унітарна структура з автономними областями. "...Ми визнаємо себе рівноправними з Українською СРР та ін. і разом і нарівні з ними входимо у новий союз, нову федерацію, Союз Радянських Республік Європи і Азії", — писав він.

Попри те, що Ленінські правки були враховані, а план автономізації відкинули, сама назва СРРЄА так і не була прийнята. Документальних пояснень немає, але історики найчастіше називають три можливі причини.

• Географічна прив'язка. Вказівка на "Європу та Азію" була визнана надто вузькою. Інші більшовицькі діячі (зокрема, Михайло Фрунзе) зауважили, що така назва обмежує амбіції світової революції. Вони стверджували, що до союзу в майбутньому мали б приєднатися республіки з Америки, Африки та інших континентів.
• Ідеологічна складова. Було вирішено прибрати географічну прив'язку, але додати ідеологічну.
• Надмірна громіздкість. У процесі роботи над Конституцією більш лаконічне, зручне для використання й універсальне "СССР" природно витіснило довшу назву. Воно краще підходило і для пропаганди, і для подальшого розширення союзу.

Примітно, що ленінську назву пробував відродити радянський фізик, дисидент і лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров. Розуміючи необхідність реформування СРСР, він створив і представив у листопаді 1989 року документ, який назвав Конституція Союзу Радянських Республік Європи та Азії. Документ базувався на захисті прав особистості та народів. Сахаров також виступав за скасування статті 6 Конституції СРСР, яка забезпечувала політичну монополію Комуністичної партії. Однак його пропозиція не знадобилась, оскільки "тюрма народів" розвалилась, давши всім республікам незалежність і право вирішувати свою подальшу долю самостійно.