Це може здивувати! Вчені назвали критично важливі 2000 днів у житті дитини, які впливають на її навчання та майбутні доходи

Для подальшого навчання та майбутніх доходів дитини найважливішими виявились перші 2000 днів життя – приблизно від народження і до досягнення нею п’ятирічного віку. Саме цей період формує базові когнітивні, соціальні та емоційні навички, які надалі визначають успішність у школі та дорослому житті, передають Патріоти України.

Такі висновки містить міжнародне дослідження раннього навчання та добробуту дітей (IELS), проведене Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) спільно з Люксембурзьким інститутом соціально-економічних досліджень. Як пише журнал про освіту Rise, в роботі було проаналізовано розвиток понад 23 тисяч п’ятирічних дітей в 11 юрисдикціях, а тестування навичок дослідники поєднали з даними про розвиток дітей, отриманими від батьків і вихователів. Робота охопила Баку та Сумгаїт (Азербайджан), штати Сеара, Пара та Сан-Паулу (Бразилія), Англію, Фламандську спільноту (Бельгія), Ханчжоу (Китай), Південну Корею, Мальту, Нідерланди, Швейцарію, Об'єднані Арабські Емірати та емірат Абу-Джабі (ОАЕ).

Дослідження показало, що саме до 5 років у дітей вже чітко проявляються розриви в навичках, які можуть зберігатися протягом усього життя. Представник OECD Андреас Шляйхер зазначає, що відмінності в базовій грамотності, математичних уміннях, робочій пам’яті та соціально-емоційному розвитку формуються дуже рано і надалі впливають на здатність навчатися та адаптуватися.

Серед ключових факторів, що визначають результати дітей у цей період, дослідники виділяють якість дошкільної освіти, тривалість перебування в дитячих садках або яслах, а також домашнє середовище. Зокрема, діти, які раніше долучаються до системи дошкільної освіти, у середньому демонструють вищі результати у грамотності та лічбі.

Водночас саме середовище в закладах дошкільної освіти пояснює значну частину різниць у результатах – до 36% у базових навчальних навичках і до 22% у виконавчих функціях (увага, робоча пам’ять, когнітивна гнучкість тощо) та соціально-емоційному розвитку. Також встановлено, що успіхи дитини в різних сферах тісно пов’язані між собою: сильні навички зазвичай супроводжуються кращими результатами в інших тестах.

Окремо дослідники виявили нерівність стартових можливостей. Ось як вони проявлялись.

• Дівчатка випереджають хлопчиків за трьома вимірами раннього навчання та розвитку, причому цей розрив зазвичай ще більший серед дітей, які загалом мають слабші навички.
• Помітні гендерні розриви в соціально-емоційному розвитку: дівчатка набирають на 20-31 бал більше за хлопчиків у розпізнаванні емоцій, визначенні їхніх причин, просоціальній поведінці та вмінні не порушувати дисципліну.
• Великі соціально-економічні розриви в результатах: діти із забезпечених сімей у середньому набирають на 60-70 балів більше за початкову грамотність та лічбу, ніж їхні однолітки з менш привілейованих родин.
• В середньому 1 з 10 дітей, за повідомленнями батьків, мав труднощі в навчанні або ранні соціальні, емоційні чи поведінкові проблеми, і цей показник вищий серед родин із низьким соціально-економічним статусом.
• Невеликі, але стабільні розриви спостерігались у сферах виконавчих функцій та емоційного розвитку між дітьми з більш та менш забезпечених сімей.
• Розбіжності між дітьми з родин мігрантів або тих, де розмовляють іншою мовою, виявилися незначними порівняно з факторами фінансового статусу чи статі, хоча вони все одно присутні.

Ще одним вагомим чинником успіху стало домашнє середовище. Дані підтверджують, що діти, чиї батьки приділяють більше часу спільним розвивальним та освітнім заняттям, мають вищі результати в грамотності, лічбі та деяких аспектах соціально-емоційного розвитку. Також вищі бали в багатьох сферах демонструють малюки, чиї батьки активно долучаються до життя їхнього дошкільного закладу.

А ще аналітики IELS виявили, що читання дітям звичайних паперових книжок має найсильніший зв'язок із високими показниками в кількох сферах розвитку. Оскільки ці чинники допомагають згладити нерівність стартових умов, експерти рекомендують впроваджувати освітню політику, яка зміцнює зв'язок між родиною та школою, а також допомагати вразливим сім'ям створювати багате розвивальне середовище вдома.