Це не було веселим святкуванням: Як ацтеки та мая відзначали Новий рік

Мезоамериканські культури теж святкували Новий рік з унікальними традиціями та віруваннями. Хоча їхні календарі мали схожість із сучасними системами, святкування відображали культурні цінності, ритуали та зв'язок із космосом, передають Патріоти України з посиланням на Greek Reporter.

Ацтеки та мая розробили календарі з 365-денним роком, подібні до сучасного григоріанського календаря, але також використовували 260-денний ритуальний календар. Ці системи визначали не лише їхнє розуміння часу, але і їхні практики, пов'язані зі святами та духовними обрядами.

Новорічні традиції ацтеків

Ацтеки відзначали кінець свого календарного року через Немонтемі, період, позначений значною обережністю. Цей перехід, що охоплював п'ять "порожніх днів", вважався часом нещасть. Щоб зменшити потенційну небезпеку, ацтеки вдавалися до ритуального посту, очищення та утримувалися від основних видів діяльності.

11 березня за сучасним григоріанським календарем відзначався ацтекський Новий рік, відомий як "Yancuic Xihuitl". Святкування розпочалося з видування черепашок, практика, яка досі збереглася серед мексиканських громад.

Ацтекські жерці відігравали важливу роль, проводячи церемонії оновлення на честь таких божеств, як Тлалок, бог дощу, та Віцилопочтлі, бог сонця і війни. Ці ритуали мали на меті забезпечити родючість, сільськогосподарське процвітання та космічну рівновагу.

Наголос на задобрюванні богів у цей час відображав віру ацтеків у циклічність часу та їхні зусилля, спрямовані на уникнення космічних порушень. Ритуальні практики, а не масштабні святкування, характеризували їхнє святкування Нового року.

Святкування Нового року в мая

Для мая перехід між роками також обертався навколо п'ятиденного періоду нещасть, відомого як Ваєб. Цей час, що припадав на кінець 365-денного календаря, відзначався молитвами, жертвоприношеннями та роздумами. Подорожей і важливих рішень уникали, щоб не привернути до себе нещастя.

Напередодні Нового року, відомого як "Сидіння Попа", ворожіння займало центральне місце. Жерці мая давали передбачення для міст, громад та окремих людей, керуючи підготовкою до наступного року. Ритуали включали підношення пахощів і церемоніальні танці біля вогнищ, щоб здобути прихильність богів.

Новий рік, або 1 Поп, знаменував собою новий початок. Жителі виконували символічні дії: прибирали свої домівки, викидали старі речі та оновлювали особисті вівтарі. Жерці замінювали статуї богів-покровителів у храмах, що відображало циклічний погляд на час і прихильність до космічної гармонії.

Обидві цивілізації, попри відмінності, поділяли глибоке шанування календарів та їхньої ролі у формуванні духовного і повсякденного життя. Їхні традиції, тісно переплетені з віруваннями, демонструють багату культурну спадщину Мезоамерики.