"Це сльози, це радість, те, що ти вижив": Нацгвардієць 50 днів провів у оточенні, відбивав штурми та зумів вийти до своїх (відео)

Військовослужбовець 1-го Кодацького полку Національної гвардії України Олександр Кушніров, який брав участь у боях за Харківщину, Бахмут і на Покровському напрямку, розповів про один із найважчих епізодів служби – майже 50 днів на позиції під постійними штурмами та вихід із фактичного оточення, передають Патріоти України.

До Нацгвардії військовий потрапив у 2021 році за призовом на строкову службу. Тоді йому було 18 років. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр був на Харківщині й долучився до оборони міста й області. Згодом потрапив на Донеччину. Перші бойові зіткнення під Бахмутом стали серйозним випробуванням і психологічним шоком:

«Як то сказати? Страшно. Ну, я, якщо чесно, то я думав, я й до 20 не доживу. Як більша частина з мого взводу – їх уже немає», – ділиться нацгвардієць.

Боєць згадує, після інтенсивних боїв і втрат він заходив на позиції з відчуттям, що може не повернутися.

До Нацгвардії Олександр потрапив у 2021 році за призовом на строкову службу, тоді йому було 18

фото: suspilne.media

На Покровському напрямку ситуація була не менш складною. Після кількох тижнів відносного затишшя українських військових виявив ворожий дрон, після чого позиції почали системно знищувати, а штурми відбувалися по кілька разів на годину. Один із боїв відбувався буквально в окопі:

Утім, найважчим випробуванням, за словами військового, були моменти повної тиші:

«Мовчить радіостанція, побратим спить і тиша. І було таке, що я спеціально на своїх виходив, щоб почути просто голос… бо коли все замовкає, ти розумієш, що, можливо, їх блокують зараз і готується якийсь наступ», – розповідає Олександр.

Він додає, що іноді ворог перебував буквально за кілька метрів.

«Ти сидиш і ти чуєш, як ворог говорить. Вони проходять біля тебе і щось там планують. І ти розумієш, що якщо ти видаш звук якийсь, то вони просто знайдуть, що ми там сидимо – і все, ми вже звідти не виберемося», – пригадує нацгвардієць.

Попри поранення побратима та повністю зруйновані позиції, військові змогли вийти. Лише під час відходу вони дізналися, що перебували в оточенні:

Після повернення з позицій емоції були сильнішими за будь-які слова:

«Це сльози, це радість, те, що ти вижив… Перше, що я зробив – обняв водія. Бо це завдяки йому ми зараз тут і спілкуємося», – каже військовий.

Загалом, за словами бійця, вони провели на позиціях майже 50 днів. Після пережитого він мріє лише про прості речі – проводити час із рідними і подорожувати.