Випущені в СРСР автомобілі викликають зараз дуже двоякі емоції. З одного боку кожен, хто колись володів "шедеврами" радянського автопрому згадує їхню надійність без жодного тепла. З іншого – деякі моделі зараз справді мають елегантний вигляд і вражають своїм ретродизайном, передають Патріоти України.
Якщо подивитись на вінтажні знімки радянських авто, можна помітити чимало машин, чий кузов був пофарбований одразу в два кольори. OBOZ.UA розбирався, як з’явилась мода на таке фарбування і кому призначались такі машини.
Як водиться, цей оригінальний тренд в автомобільному дизайні виник зовсім не на теренах Радянського Союзу. Усе почалося ще в 1920-х роках у Сполучених Штатах Америки, де вперше придумали подібні схему фарбування. Так верхню частину машини разом із крилами робили чорною, тоді як середню частину кузова виділяли яскравою або світлою фарбою. Згодом цей тренд перейняли європейські виробники, а пізніше він дійшов і до радянських заводів.
Вперше в Радянському Союзі двоколісне забарвлення застосували 1935 року для ювілейного масового екземпляра. Стотисячний автомобіль марки ГАЗ-А пофарбували у два кольори з нагоди ювілею. Але це був поодинокий показовий випадок. Масштабне ж запозичення західної моди почалося вже в 1950-х роках, коли радянське керівництво поставило за мету наздогнати та перегнати Америку.
Першою серійною радянською машиною у двоколірному виконанні стала знаменита "Волга" ГАЗ-М21. Сталося це у 1956 році. Крім того, у два кольори фарбували престижні "Чайки" ГАЗ-13 та урядові лімузини ЗІЛ-111, хоча для них це не було серійним рішенням, оскільки статус державних авто вимагав виключно чорного кольору. Переважно двоколірні "Волги" готували на експорт, проте обсяги поставки за кордон виявилися не такими великими. Тому в СРСР масово впроваджувати спеціальні молдинги для спрощення фарбування та маскування стиків фарб не стали.
Натомість "Москвич" отримав акуратний бічний хромований молдинг, що дуже допомогло на зовнішніх ринках, де такі машини користувались певним попитом. На межі 1950-1960-х років за кордон продавалося до 60% усіх випущених "Москвичів". Яскраве фарбування мало привернути увагу іноземних покупців і цей прийом у чомусь навіть був успішним.
Цікаво, що в статусі дослідних прототипів існували навіть двоколірні "Запорожці" ЗАЗ-965, проте витрачати зайвий час і дефіцитну фарбу на найдешевшу радянську модель ніхто не збирався, тож до серії вони не дійшли. Уже на початку 1960-х років мода на двоколірне оформлення кузовів почала стрімко згасати.
Попри те, що загальна тенденція пішла на спад, деякі закордонні компанії продовжували випускати автомобілі з контрастними дахами, часто додаючи до цього стильну вінілову оббивку. У 1970-х роках цей дизайн знайшов відгук і в СРСР: чимало власників почали самостійно фарбувати дахи власних "Москвичів", "Жигулів", а інколи й "Волг" у чорний колір.
Радянські автомобільні заводи так і не налагодили масовий випуск подібних модифікацій навіть для закордонних ринків. Вважалося, що охочі зможуть змінити зовнішній вигляд самостійно, тому іноземні дилери, прагнуча відповідати запитам часу, згодом самі почали створювати топові версії радянських машин із контрастними дахами.
Випущені в СРСР автомобілі викликають зараз дуже двоякі емоції. З одного боку кожен, хто колись володів "шедеврами" радянського автопрому згадує їхню надійність без жодного тепла. З іншого – деякі моделі зараз справді мають елегантний вигляд і вражають...
Українці можуть суттєво збільшити розмір майбутньої пенсії, якщо не поспішатимуть оформлювати виплати після досягнення пенсійного віку. За певних умов відстрочка виходу на пенсію дає право на додаткове підвищення, розмір якого залежить від кількості мі...
