"Цих подій могло не відбутися. Ми виховали монстра, який нас знищує", - адвокатка зґвалтованої кагарлицькими поліцейськими дівчини

Зґвалтування у Кагарлику могло б не бути, якби поліцейські виконували свою роботу Таку заяву зробила адвокат постраждалої Нелі Погребіцької Олена Сотник, передають Патріоти України.

Сьогодні був морально дуже важкий день – зранку ми давали прес-конференцію щодо подій у Кагарлику, і у цій прес-конференції брала участь потерпіла.

Уявіть собі, скільки сил і сміливості треба мати. Ми їхали разом у таксі та до останнього не розуміли, чи зможе Неля зайти в залу до журналістів. Кілька хвилин вона стояла на порозі та не наважувалась. Це важко.

Мені, людині з досвідом, важко, і я не уявляю – як вона знаходить в собі силу та сміливість крізь все це проходити. Але найстрашніше у всьому цьому – це те, що цих подій могло не відбутися, якби поліція виконувала свою роботу.

Той жах, про який вся Україна Україна дізналася після 24 травня, у родині Нелі розпочався набагато раніше. 13 травня мама Нелі подавала у правоохоронні органи заяву щодо погроз з боку Миколи Кузіва. І якби на цю заяву була належна реакція, катування та згвалтування не сталося б. Але правоохоронна система не працює на платників податків, які їх утримують – вона працює на себе.

Є дуже красномовна статистика – у криминальних справах відсоток виправдальних вироків складає в Україні менше 1%, тоді як працівників поліції виправдовують у 90% випадків. Приголомшує, правда?

За минулий рік офіційних скарг на працівників Кагарлицького відділення було більше з десяток і перевірки за цими скаргами не виявили жоь, жодний поліцейський не притягався до відповідальності. Це при тому, що коли гвалтували та катували Нелю, колеги цих звірів сиділи у сусідніх кабінетах та "не помічали" криків, пострілів та погроз. Це система. Страшна система.

Я знайшла вже принаймні трьох жінок, які відбувають покарання за вбивство власних чоловіків. І знаєте яка закономірність? Всі ці жінки напередодні цих трагедій неодноразово звертались до поліції щодо домашнього насильства. Знаєте, що було зроблено? Нічого. Знаєте, що в суді факт домашнього насильства міг пом’якшити вироки для цих жінок?

Проте до матеріалів суду ця інформація не надійшла, адже одразу постає питання, чому не було жодної реакції на ці заяви. І нашим правоохоронцям простіше мовчки дивитись, як закатована чоловіком-тираном жінка сідає на максимальний строк до в’язниці, полишаючи дітей сиротами, ніж визнати, що ця трагедія сталася в тому числі через їхню бездіяльність.

Ми виховали монстра, який сам нас знищує. В селах та маленьких містах у людей нема жодного шансу себе захистити, бо поліція там і є влада. І ти у будь-який момент можеш бути закатований або звинувачений у злочині, якого ти не робив.