Під час археологічного сезону 2026 року на Котелевському городищі в Полтавській області харківські науковці знайшли давню кінську вуздечку та наконечник списа, які могли бути частиною ритуалу.
Знахідки дають нові свідчення про перебування сарматів у лісостеповій зоні ще у II–I століттях до нашої ери.
Про результати цьогорічних досліджень журналісту медіа «Слобідський край» розповів старший науковий співробітник Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Костянтин Пеляшенко.
Із початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, харківські археологи проводять польові дослідження на Полтавщині спільно з Історико-культурним заповідником «Більськ». У сезоні 2026 року науковці проводили розкопки та археологічні розвідки поблизу селища Котельва, зокрема досліджували Котелевське городище.
Це багатошарова археологічна пам'ятка, яка зберігає сліди різних історичних епох — від бронзового та раннього залізного віків до козацьких часів XVII–XVIII століть.
Однак особливу увагу дослідників привертають культурні нашарування II–I століть до нашої ери. Йдеться про період після існування Великої Скіфії, про який археологи мають порівняно мало свідчень.
«Це час після існування Великої Скіфії, і їх можна назвати темними часами. Тобто коли взагалі не фіксується якесь стабільне населення, немає археологічних пам'яток, і тому кожна пам'ятка є рідкісною і унікальною», — пояснює Костянтин Пеляшенко.
Дослідження Котелевського городища тривають щороку. Загальна площа розкопок уже перевищила тисячу квадратних метрів. Цього сезону археологи виявили незвичайний комплекс металевих предметів.
«Цього року в нас були цікаві знахідки — це такий ритуальний депозит, можна сказати, заклад окремих предметів. Це була кінська вуздечка, деталі управління конем, такі залізні удила, псалії, і поряд був знайдений ще наконечник списа», — розповідає археолог.
За словами дослідника, особливість знахідки полягає не лише в самих предметах, а й у тому, як саме вони перебували в землі.
«Ці речі були спеціально на території городища заховані в пісок, тобто спеціально вкопані. Причому вузда була встромлена вертикально. Не просто там покладена, а її спеціально вертикально вставили», — зазначає науковець.
Подібний спосіб розміщення предметів характерний для ранніх сарматів. Саме тому знахідка має особливе значення для дослідження заселення цієї території в давнину.
«Взагалі така традиція характерна для ранніх сарматів, що дозволяє нам уже більш впевнено казати про перебування на цій території, а це в нас лісостепова зона, що сармати вже у II–I століттях до нашої ери проникають навіть у лісостепову зону зі степу», — пояснює Костянтин Пеляшенко.
Отже, виявлений комплекс може бути ще одним археологічним свідченням поширення сарматів за межі степових територій.
Окрім предметів, пов'язаних із ранніми сарматами, цьогорічні розкопки принесли знахідку іншого історичного періоду.
На території городища археологи виявили бронзову фібулу — давню застібку для одягу. Вона належить до пізньоримського часу, коли на цих землях існувала черняхівська культура.
«Фібула бронзова, можна сказати, в ідеальному стані», — зауважує Костянтин Пеляшенко.
Таким чином, результати розкопок доповнюють відомості одразу про кілька періодів історії Котелевського городища.
Паралельно з розкопками археологи досліджують місцевість навколо Котелевського городища.
Два роки науковці поступово обстежують високу терасу над заплавою річки. Ця територія вкрита лісом, тому проводити там археологічні розвідки складно. Для роботи обирають весняний та осінній сезони, коли пересуватися лісом зручніше.
Дослідники закладають шурфи — невеликі розвідувальні розкопи, які допомагають визначити наявність культурних нашарувань.
Результати виявилися особливо цікавими: на різних ділянках тераси археологи постійно знаходять сліди перебування людей у давнину. Серед них — нашарування бронзового віку, залізної доби та козацьких часів.
«Уже другий рік поспіль у нас така картина, що ми постійно фіксуємо в шурфах давні культурні нашарування. Там є і бронзовий вік, і залізна доба, і козацький час», — розповідає науковець.
Такі результати дозволяють припускати, що в різні історичні періоди територія була заселена значно щільніше, ніж можна було б судити за окремими відомими пам'ятками.
«Тут уже можна робити певні висновки, що оця тераса була майже повністю заселена. Тобто тут уже мова йде не про якесь окреме поселення, а про цілу поселенську агломерацію. Коли просто поселення один за одним – така густа заселеність була цієї території», — пояснює Костянтин Пеляшенко.
Отже, археологи отримали підстави розглядати цю місцевість не як територію з поодинокими поселеннями, а як значно більший комплекс давнього заселення.
Про новий туристичний маршрут, що проходить історичними пам’ятками Нововодолазької громади, «Слобідський край» розповідав раніше.
При оформленні пенсійних виплат навіть незначні помилки в трудовій книжці часто призводять до додаткових перевірок. Пропущені печатки, відсутність підписів чи помилки в датах суттєво ускладнюють підтвердження страхового стажу, передають Патріоти Україн...
Сучасна культура змушує нас постійно транслювати позитив та випромінювати щастя. Проте психологи наголошують: негативні та меланхолійні емоції мають фундаментальне значення для нашої психіки та розвитку, передають Патріоти України. Дослідження показуют...
