Туристи спокою не дають: Уніуальне карпатське село, де наразі проживає лише 17 мешканців, просить позбавити їхній осередок статусу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Мальовниче село Влколинець у словацьких Карпатах із 1993 року належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак місцеві жителі цьому не раді, адже страждають від напливу туристів. У селі всього 17 мешканців, а набридливих гостей – тьма.

Щороку Влколинець відвідує близько 100 тисяч людей. Деякі місцеві вже виїхали з села, бо не можуть тут спокійно жити, передають Патріоти України з посиланням на французську Le Figaro.

Що відомо про село Влколинець?

Історія села, яке оточене зеленими луками і лісами, сягає 1376 року. Донині тут зберігся цілісний комплекс старовинної забудови: близько 40 дерев'яних будинків, дзвіниця 18 століття, автентичні подвір'я тощо. Для туристів організовують екскурсії, майстер-класи з виготовлення народних костюмів, плетіння кошиків тощо.

Місцевим жителям платять по 400 євро на рік як компенсацію за можливі незручності від туристичного напливу. Крім того, селяни можуть подати додаткову заявку на фінансування ремонту житла. Однак цього недостатньо для нормального життя в історичному селі.

Чому селяни хочуть позбутися статусу ЮНЕСКО?

Відколи Влколинець став культурною спадщиною ЮНЕСКО, сюди ринули натовпи туристів. Нині село є однією з найпопулярніших туристичних локацій Словаччини, через що життя місцевої людності стало нестерпним. Допитливі туристи постійно ходять довкола будинків, заглядають у вікна та на подвір'я.

68-річний Антон Сабуча намагається відлякати туристів, встановлюючи таблички біля свого будинку з написами "Приватна власність", "Вхід заборонено", "Фотографування заборонено" тощо.

Проблема в тому, що Влколинець не має інфраструктури для такої кількості туристів. Тут надто вузька під'їзна дорога, через що утворюються затори, нема великої парковки та громадських туалетів. Деякі туристи навіть пробираються на приватні подвір'я, щоб справити нужду.

Люди бідкаються, що живуть наче у зоопарку, адже туристи постійно порушують їхню приватність і спокій. Влколинець більше не те спокійне гірське село, якеґим було колись. Тож місцеві вважають, що відмова від статусу ЮНЕСКО поверне їм нормальне життя. Навіть деякі туристи зізнаються, що не змогли б жити у таких умовах.

Зауважимо, що не всі влколинцяни дотримуються такої думки. Наприклад, представники адміністрації запевняють, що шукають вирішення цій проблемі і збираються удосконалити туристичну інфраструктуру.