У Черкасах, на місці замку 14-17 століть, розкопали стародавній склад

У історичному центрі Черкас – неподалік Будинку природи, де колись стояв замок – нині тривають археологічні дослідження. Днями там віднайшли стародавній склад. Розкопки проводять черкаські археологи. Нині дослідження тривають за адресою узв. Старособорному, 11/3. Про це повідомляється на сторінці Черкаського археологічного музею.

Знахідки представлені археологічними матеріалами різних епох. Найдавніші з них відносяться до зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.). Більшість знахідок пов’язана з ранньою історією Черкас, бо ж саме тут розташовувався міський замок кін. XIV – поч. XVII ст.

Цьогоріч археологам пощастило натрапити на цікавий археологічний об’єкт, який безпосередньо пов’язаний із черкаським замком. Це велика за розмірами (5х5 м) споруда напівземлянкового типу. На даний момент розчищено верхню частину заповнення її котловану й виявлено обгорілі рештки дерев’яної конструкції: дощате облицювання стін, стовпи, дошки та балки перекриття, що просіло. На долівці знайдено рештки згорілої дерев’яної діжі.

На превеликий жаль об’єкт виявився сильно пошкодженим. Причому найбільшу шкоду йому нанесно відносно нещодавно – років 5 тому, коли колишній власник ділянки без погодження з органом охорони культурної спадщини та без відповідної археологічної експертизи збудував житловий будинок. Два роки потому за рішенням суду він змушений був розібрати будівлю й перепродати ділянку. Але це незаконне будівництво залишило «незгладимі шрами» на черкаському замчищі – виявлена споруда прохромлена залізо-бетонними палями та перерізана мурованим підвалом…

Виявлена споруда явно не жилого призначення. Найімовірніше, вона є однією з господарських будівель, які знаходилися на території замку. Не виключено, що це шпихлір – приміщення замкового арсеналу, де зберігали, зброю, порох, компоненти для його виготовлення (сірку та селітру), свинець, ядра тощо. Остаточні висновки можна буде зробити по завершенні дослідження споруди.

З огляду на те, що в заповненні котловану знайдено фрагменти посуду, уламки кахлів, монету 1-ї пол. XVII ст., вірогідним є те, що споруда загинула у 1637 р. разом із «литовським» замком на Дзеленьгорі. Тоді під час козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка) польські війська піддали вогню фортецю та частину міста. Приводом стало те, що реєстрові козаки Черкаського полку разом із полковником Яковом Гугнивим перейшли на бік повсталих. Після втихомирення бунтівних козаків річпосполита влада не стала відбудовувати замок на старому місці, а облаштувала його на околиці тодішнього міста – на місці сучасного «Пагорба Слави».