Українська режисерка Аліса Коваленко під час поїздки автобусом Київ-Варшава пережила сильне емоційне переживання, пов'язане зі смертями українців на війні. Про це вона написала у своєму Facebook, передають Патріоти України.
"Ти такий звикаєш, тримаєшся, звикаєш, тримаєшся, звикаєш триматися, обростаєш тисячами шкір, оболонок, і раптом якась деталь виринає, ніби нізвідки, навіть не найсильніша, не найвиразніша, не найболючіша, і все пробиває... По дорозі на міжнародну конференцію по СНПК (сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом - ред), автобус Київ-Варшава. Водій, як завжди, говорить про біотуалети, не ставати на них ногами, не курити в салоні, всі ці стандартні речі, і раптом другий водій говорить в мікрофон, так трохи нерішуче: "У мене ще одна об'ява, там на склі на дверях висить папірець, у мене племінник загинув, будь ласка підпишіть петицію...", - пише Коваленко.
"І в цьому голосі, як він говорить, як робить паузи, відчуваєш весь його біль, і тебе пробиває наскрізь, і за цією об'явою враз постає цілий океан смертей; племінників, дітей, батьків, друзів... вони всі виринають з папірця на дверях автобусу, болем і смертю, що тепер скрізь з нами.. Я чую як хтось тихо починає плакати в темряві, не тільки я...", - розповіла режисерка.
Зазначимо, що в оголошенні в автобусі - посилання на петицію про присвоєння посмертно звання Героя України Віталію Швецю.
Україні буде складно уникнути скорочення населення навіть після завершення війни. Щоб забезпечити просте відтворення населення, на кожні 100 жінок має припадати приблизно 210–220 народжених дітей. Нині цей показник, за оцінкою демографа, становить близ...
Серед українців, звільнених під час обміну полоненими, — батько та син, яких обох звати Володимир. Вони разом служили в Державній прикордонній службі України, брали участь в обороні Маріуполя та пережили важкі штурми «Азовсталі». Про це повідомляє «Сус...
