Українська режисерка Аліса Коваленко під час поїздки автобусом Київ-Варшава пережила сильне емоційне переживання, пов'язане зі смертями українців на війні. Про це вона написала у своєму Facebook, передають Патріоти України.
"Ти такий звикаєш, тримаєшся, звикаєш, тримаєшся, звикаєш триматися, обростаєш тисячами шкір, оболонок, і раптом якась деталь виринає, ніби нізвідки, навіть не найсильніша, не найвиразніша, не найболючіша, і все пробиває... По дорозі на міжнародну конференцію по СНПК (сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом - ред), автобус Київ-Варшава. Водій, як завжди, говорить про біотуалети, не ставати на них ногами, не курити в салоні, всі ці стандартні речі, і раптом другий водій говорить в мікрофон, так трохи нерішуче: "У мене ще одна об'ява, там на склі на дверях висить папірець, у мене племінник загинув, будь ласка підпишіть петицію...", - пише Коваленко.
"І в цьому голосі, як він говорить, як робить паузи, відчуваєш весь його біль, і тебе пробиває наскрізь, і за цією об'явою враз постає цілий океан смертей; племінників, дітей, батьків, друзів... вони всі виринають з папірця на дверях автобусу, болем і смертю, що тепер скрізь з нами.. Я чую як хтось тихо починає плакати в темряві, не тільки я...", - розповіла режисерка.
Зазначимо, що в оголошенні в автобусі - посилання на петицію про присвоєння посмертно звання Героя України Віталію Швецю.
21-річна Вікторія служить у 96-й зенітній ракетній Київській бригаді Повітряних сил ЗСУ та відповідає за технічне обслуговування зенітних ракетних комплексів NASAMS. Дівчина з дитинства мріяла про військову кар'єру, а згодом змогла переконати навіть ба...
Українському війську дедалі більше потрібні фахівці з безпілотних технологій, інженери, IT-спеціалісти та розробники. Через зміну характеру бойових дій потреба в таких військовослужбовцях постійно зростає, а далеко не кожен мобілізований має виконувати...
