У ТЦК спростували фейк росіян про сина Чикатила та розповіли про нинішнє життя чоловіка (фото)

У Слобідському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки спростували повідомлення про загибель сина радянського серійного вбивці Андрія Чикатила на російсько-українському фронті. Про це повідомив начальник Слобідського районного ТЦК та СП Дмитро Сльота на запит «Суспільне. Харків», передають Патріоти України.

За його словами, син Чикатила Юрій не долучався до лав української армії. Також, за даними ТЦК, він порушував правила військового обліку. Сам Юрій у коментарі «Суспільному» теж підтвердив, що не служив в українському війську. Однак, за його словами, від служби не ухилявся, а дані оновлював через ЦНАП. Мобілізуватися чоловік не планує, адже має хронічні захворювання.

Зазначимо, що 20 серпня російський Telegram-канал Shot опублікував допис про нібито загибель сина Чикатила на фронті. У повідомленні йшлось, що чоловік воював в українській армії від початку повномасштабного вторгнення й загинув під час «масованого артобстрілу російської армії» за 20 кілометрів від Харкова.

Наступного дня після публікації цей текст процитували щонайменше 30 російських новинних сайтів, а також низка українських медіа й Telegram-каналів.

Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони Андрій Коваленко в коментарі виданню зазначив, що такими фейками росіяни, зокрема, намагаються «зіграти на тому, що гарантовано гинуть усі». «Тобто через відомі прізвища вкинути фейк про їхню загибель. Спростування все одно займає багато часу, година в годину це спростувати складно. А фейк вкорінюється в підсвідомість людей і там лишається незалежно від спростування, на жаль», – розповів Коваленко.

Як відомо, Андрій Чикатило був радянським серійним убивцею та ґвалтівником, який з 1978-го до 1990 року скоїв 53 доведені убивства. Він народився на Харківщині у 1936 році, але пізніше поїхав навчатися до РРФСР, де й проживав потім.

Серед жертв Чикатила – 21 хлопчик віком від 7 до 16 років, 14 дівчат віком від 9 до 17 років і 17 старших дівчат і жінок у Російській, Українській та Узбецькій РСР. У жовтні 1992 року його засудили до смертної кари. Вирок виконали в лютому 1994 року.

За кілька місяців після арешту Чикатила його дружина та діти змінили прізвище, продали квартиру в Росії та переїхали до Харкова.