У Запоріжжі мобілізований утік прямо з автобуса, який віз його до частини

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя виніс вирок місцевому мешканцю за дезертирство в умовах воєнного стану. Чоловік, якого мобілізували до лав Національної гвардії, втік прямо під час посадки в автобус і переховувався понад три місяці. У суді він запевняв, що не вважає себе військовим, проте суддя вирішив інакше, повідомляють Патріоти України.

Події розгорнулися влітку 2025 року. Третього липня Чоловік був доставлений поліцією до територіального центру комплектування, де пройшов ВЛК і був визнаний придатним. Того ж дня його мобілізували та відправили до військової частини Нацгвардії у Запоріжжі.

Як вказали свідки-військовослужбовці, чоловік поводився агресивно, відмовлявся надавати дані та заявляв, що не хоче служити. Близько 18:00, коли новобранців почали завантажувати в автобус для відправки до пункту тимчасової дислокації, чоловік скористався моментом і просто втік.

Знайти його змогли лише 16 жовтня 2025 року – під час обшуку в його квартирі співробітники поліції буквально зламали двері тамбура, щоб затримати втікача.

У суді обвинувачений своєї провини не визнав. Його основна лінія захисту базувалася на тому, що мобілізація нібито була незаконною, а він сам не набув статусу військовослужбовця. «Я не проходив ВЛК, документи не підписував, зброю не отримував. Головне – я не складав військову присягу на вірність українському народу. Тому я не вважав себе солдатом і просто пішов додому», – заявив підсудний.

Суддя детально проаналізував законодавство і відкинув аргументи захисту. Згідно із Законом «Про військовий обов’язок і військову службу», початком служби для мобілізованих є день відправлення до військової частини з ТЦК, а не день складання присяги.

Присяга – це урочистий ритуал, але юридично людина стає військовослужбовцем у момент зарахування до списків частини. Оскільки наказ про зарахування підозрюваного до списків НГУ був виданий третього липня, з цього моменту він став суб’єктом військового злочину.

Чоловіка визнали винним у дезертирстві (ч. 4 ст. 408 КК України). Йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Суд підкреслив: незгода з порядком мобілізації не дає права на дезертирство.

Будь-які дії ТЦК чи накази командування слід оскаржувати в судовому порядку, а не шляхом втечі, особливо в умовах воєнного стану.