
Масштабне міжнародне дослідження давньої ДНК вперше з високою точністю визначило географічну прабатьківщину всіх слов’янських народів – регіон, який сьогодні охоплює південну Білорусь і північну Україну. Міжнародна дослідницька група вчених з Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії та Хорватії на чолі з консорціумом HistoGenes за допомогою новітніх технологій проаналізувала генетичні дані 555 стародавніх людей, рештки яких було виявлено на території сучасної Німеччини, Польщі, Хорватії, Росії та інших країн, передають Патріоти України з посиланням на tsn.ua.
Ключовим методом було порівняння геномів людей, які жили на цих землях до так званої «слов’янської ери» (до VI століття н. е.), з геномами тих, хто жив під час поширення слов’янської культури.
Як виявилося, приблизно у VI-VIII століттях відбулася радикальна зміна в генофонді Центральної та Східної Європи. Люди слов’янського періоду (після 600 року н. е.) мали новий генетичний компонент, який раніше майже був відсутній у Центральній Європі та на Балканах. Цей компонент дуже схожий на ДНК сучасних білорусів, литовців і латишів.
Ця «північно-східна» генетична спадщина на північно-західних Балканах (Хорватія) становило близько 82%, у східній Німеччині — близько 83%, у Польщі та на північному заході України — близько 93%.
У дослідженні йдеться, що генетично предки слов’ян найближчі до населення бронзової доби Балтійського регіону. Однак на відміну від «чистих» балтів, слов’яни мають набагато більшу спадщину від ранніх європейських землеробів. Це означає, що слов’янський генофонд є результатом давнього змішування: близько 70% спадщини пов’язано з балтами бронзової доби, близько 30% спадщини збагачено генами EEF.
Це історичне змішування відбулося близько 1000 року до нашої ери, що збігається з періодом розпаду балто-слов’янської мовної єдності.
Комп’ютерна модель MOBEST визначила найімовірніше місце, де відбулося це змішування і де на початку нашої ери проживало добре сформоване праслов’янське населення. Це регіон, що охоплює південну Білорусь і північну Україну.
Старі хрущовки й сьогодні зберігають архітектурні рішення, які здаються незрозумілими сучасному мешканцю. Одне з них - подвійні вхідні двері. Попри зовнішню простоту, це було цілком практичне рішення, продиктоване теплотехнічними недоліками раннього ма...
У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя Івана Мазепи — подія, приурочена до 34-ї річниці всеукраїнського референдуму про незалежність, передають Патріоти України з посиланням на "Вечірній Київ". . Іван Мазепа був одним із найбільших меценатів Києво...